Брюховецький В’ячеслав Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Брюховецький В’ячеслав Степанович

БРЮХОВЕ́ЦЬКИЙ В’ячеслав Степанович (14. 07. 1947, м. Владикавказ, нині Пн. Осетія, РФ) – літературознавець, критик. Чоловік Л. Брюховецької. Д-р філол. н. (1987), канд. пед. н. (1980). Чл. НСПУ (1982). Герой України (2007). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (1997). Закін. Київ. ун-т (1974). Від 1979 працював у ред. г. «Літ. Україна», від 1980 – в Ін-ті літ-ри АН УРСР: м. н. с., ст. н. с., зав. відділу теорії літ-ри (1988–91). Від 1991 – ректор, від 1994 – президент, від 2007 – почес. президент Нац. ун-ту «Києво-Могилян. академія», ініціатором створення якого був. Викладав у Манітоб. (Канада) та Ратґерському (США) ун-тах. Досліджує проблеми теорії літ-ри. Б. визначає критику як своєрідну діяльність, що поєднує елементи літ-ри, науки й публіцистики. Переклав з англ. мови монографію І. Фізера «Психолінгвістична теорія літератури Олександра Потебні: Метакритичне дослідження» (К., 1993; 1996). Голова редколегії енциклопед. вид. «Києво-Могилянська академія в іменах: ХVІІ–ХVІІІ ст.» (К., 2001). Автор низки статей, зокрема «Українське питання і російська громадськість» // «Вітчизна», 1988, № 6; «Відродження Києво-Могилянської Академії» // «УІ», 1991, т. 28.

Пр.: Іван Сенченко. К., 1981; Силове поле критики. К., 1984; Критика в сучасному літературному процесі. К., 1985; Специфіка та функції літературно-критичної діяльності. К., 1986; Ліна Костенко. К., 1990; Микола Зеров. К., 1990.

Літ.: Погрібний А. Самопізнання критики // ЛУ. 1985, 16 трав.; Ільницький М. Щоденний хліб критики // Там само. 1986, 3 лип.; Рябчук М. Складові літературного процесу // Вітчизна. 1987. № 1; Ковалів Ю. «...Були поети для епох» // ЛУ. 1990, 20 груд.; «Маємо створити умови, за яких людина вибухне відчуттям свободи»: Розмову з В. Брюховецьким провела Т. Шаповаленко // ДТ. 2002, 21–24 верес.

Г. М. Сивокінь

Стаття оновлена: 2016