Брянка

БРЯ́НКА — місто обласного під­порядкува­н­ня Луганської області. Знаходиться у пд.-зх. частині області на р. Лозова, за 52 км на Зх. від обл. центру. Площа 63,5 км². Насел. 54 767 осіб (2001, складає 84,5 % до 1989): 50 % — українці, 48 % — росіяни, проживають також білоруси, татари, молдавани, поляки, вірмени та ін. Місто має роз­винену транс­порт­ну мережу. Через нього проходять автодороги Київ–Луганськ–Ізварине, Волго­град–Кишинів. Транзитні автобусні маршрути сполучають Б. з містами Донецьк, Лисичанськ, Сіверськодонецьк, Ростов-на-Дону (РФ). Б. має пряме автобусне сполуче­н­ня з містами Луганськ, Стаханов, Старобільськ; Ново­псков і Павлівськ (РФ).

Заг. довж. мережі автодоріг складає понад 500 км, зокрема 427 км місц. значе­н­ня. Виникне­н­ня селищ на місці сучас. Б. датується кін. 17 — поч. 18 ст. Перше з них — Яр Камʼяний — заснували 1696 запороз. козаки. 1707 побл. виникло с-ще Протік Гриценків, пізніше — села Лозова, Павлівка, Замківка, Краснопі­л­ля, Сабівка. В 30–х рр. 19 ст. неподалік від цих сіл від­крито кілька родовищ камʼяного вугі­л­ля. 1851–61 виникли перші приватні вугіл. шахти. Незабаром споруджено Брянків. та Криворіз. рудники, біля них утворилися робітничі селища. У вересні 1944 Брянків. рудник став Брянків. р-ном м. Кадіївка (нині Стаханов). Від 1962 — місто обл. під­порядкува­н­ня із сучас. на­звою. В його межах роз­ві­дані й роз­робляються великі родовища камʼяного вугі­л­ля, зокрема коксівного. До 1995 Б. була одним із знач. центрів вугіл. промисловості. Діяло 8 шахт, 2 збагачувал. ф-ки, рудоремонт. і ремонтно-мех. заводи (на них працювало понад 80 % робітників міста). У звʼязку з ре­структуризацією було закрито 6 шахт та 11 суміж. під­приємств. Нині в Б. функціонують 14 пром. під­приємств різних форм власності. Вугіл. галузь пред­ставлена шахтами, що видобувають коксівне та енергет. вугі­л­ля, а також збагачувал. ф-кою «Криворізька», що здійснює його пере­робку. 3-ди: рудоремонтний (ремонт гірн. устаткува­н­ня, виготовле­н­ня не­стандарт. устаткува­н­ня для шахт, виробництво арочних кріплень), бурового та фільтрувального устаткува­н­ня, металопластмас і буд. матеріалів, а також ВАТ «Брянківський завод транс­порт­них засобів». У місті — 5 буд. організацій, геологорозвідув. екс­педиція, швейна ф-ка «Брянківчанка», друкарня, під­приємство легкої промисловості, а також приватні малі під­приємства. Від 1965 видається г. «Труд горняка». У Б. — 16 заг.-осв. шк., 14 до­шкіл. закладів, 2 ПТУ, технолого-екон. технікум; 15 лікувал.-профілакт. закладів; Будинок дит. та юнац. творчості, 2 дит. шк. мистецтв, З Палаци культури, Палац праці гірників (памʼятка арх.-ри, 1925–27), 8 клубів, кінотеатр, 30 б-к; 24 парки і сквери; стадіони, спеціаліз. ДЮСШ олімп. резерву. Зразковий дит. хореогр. ансамбль «Радість» і солісти Будинку дит. та юнац. творчості — лауреати між­народних фестивалів. У Б. діють також зразк. хореогр. колектив «Непосєди» та молодіж. театр естради «Ескіз». Юнац. спортивної команди брали участь у між­народних змага­н­нях з гандболу (1997, 1998; Франція). У Б. народилися письмен­ник М. Погромський, Герої Рад. Союзу І. Бікетов, К. Гребен­ник, І. Долгов, М. Заїкін, В. Івченко, І. Кузін, В. Курилов, Г. Левін, М. Стольников.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю