Брянський Михайло Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Брянський Михайло Васильович

БРЯ́НСЬКИЙ Михайло Васильович (08(20). 11. 1830, Київ – 1908, С.-Петербург) – живописець. Клас. художник 1-го ступ. (1868). Навч. у К. Павлова в Києві (1850–55), С.-Петербур. АМ (від 1864), отримав малу (1864) і велику (1865) срібні медалі, золоту медаль ім. пані Леберн (1868). Працював у С.-Петербурзі та Києві. Писав переважно портрети й жанрові композиції. Учасник виставок від 1865. Персон. – у С.-Петербурзі (1875) та Москві (1889). Твори зберігаються у НХМ, в Одес. і Нижньогород. ХМ.

Тв.: «Портрет Є. М. Дараган» (1860), «Дівчина-малоросіянка на жнивах» (1864), «Малоросіянка біля криниці», «Плетіння вінків напередодні 24 червня» (обидва – 1865), «Наречена, якій повернули обручку» (1868), «Тяжка хвилина» (1869), «Портрет княгині М. Є. Куракіної», «Жіноча голівка» (обидва – 1870), «Непомічена праця» (1874), портрети А. Філософової, Б. Обухова, О. Енгельгардта (усі – 1876), «У серпні» (1887), «Богоматір із немовлям Спасителем» (1888), «Портрет внучки О. С. Пушкіна» (1891).

М. Г. Лабінський

Стаття оновлена: 2004