Корислива злочинність
Визначення і загальна характеристика
КОРИ́СЛИВА ЗЛОЧИ́ННІСТЬ — різнорідні злочинні діяння, для яких характерна спільна ознака — корислива мотивація злочинної діяльності. До них зараховують: корисливі злочини проти власності, які поділяють на корисливі посягання, повʼязані з розкраданням та вимаганням майна (грабіж, крадіжка, розбій, шахрайство, вимагання, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання служб. становищем), та корисливі посягання на власність за відсутності ознак розкрадання (заподіяння майн. шкоди шляхом обману або зловживання довірʼям, незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї); корисливі посад. злочини (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомір. вигоди служб. особою, зловживання владою або служб. становищем та ін.); корисливі господарські злочини (зокрема ухилення від сплати податків та зборів, шахрайство з фінанс. ресурсами); ін. корисливі злочини (проти особи — умисне вбивство, вчинене з корисливих мотивів; проти правосуддя — притягнення з корисливих мотивів завідомо невинного до кримінал. відповідальності тощо). Найнебезпечнішу групу корисливих посягань становлять корисливо-насильницькі злочини. Загалом будь-який умисний злочин може мати корисливу мотивацію, а отже, бути корисливим. В одних випадках у законі спеціально наголошено на корисливому характері того чи ін. виду злочину (у низці статей Кримінал. кодексу України йдеться про корисливий мотив, корисливі спонукання, корисливу зацікавленість), в ін. — ні, оскільки корисливий характер певних злочинів апріорі зумовлений їхньою природою (напр., крадіжка, грабіж, розбій, вимагання). Корисливий мотив може бути конструктив. чи кваліфікуючою ознакою складу злочину. До ухвалення Кримінал. кодексу України 2001 вчинення злочину з корисливих мотивів визнавалося обставиною, що обтяжує відповідальність (покарання). К. з. — найпоширеніший вид злочинності, що значно переважає всі ін. її види. Крадіжки, грабежі, розбої, шахрайства, вимагання, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання служб. становищем у заг. масі злочин. проявів традиційно становлять 55–60 %. Від 1991 їхня кількість постійно зростає знач. мірою за рахунок зростання кількості корисливо-насильниц. злочинів та корисливих злочинів, вчинених у складі груп, зокрема й організованих. Корислива мотивація є підґрунтям організов. злочинності. Нині зростає кількість убивств, учинених з корисливих мотивів, включаючи злочини за поперед. змовою групою осіб, організов. групою, на замовлення. Окремі види К. з. характеризуються надзвичайно високою латентністю, у звʼязку з чим офіц. статистика не відображає реал. стану їхнього поширення. Це стосується хабарництва — осн. складової корупції. За даними офіц. статистики, його частка у заг. структурі злочинності не перевищує 0,3–0,4 %. Разом з тим, за результатами кримінол. дослідж. встановлено, що правоохоронні органи викривають усього 0,5–1 % вчиненого хабарництва.
Літ.: Зелінський А. Ф., Коржанський М. Й. Корислива злочинна діяльність. К., 1998.
М. І. Мельник
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
