Бугаєв Борис Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бугаєв Борис Павлович

БУГА́ЄВ Борис Павлович (29. 07. 1923, с. Маньківка, нині смт Черкас. обл.) – радянський державний діяч, головний маршал авіації (1977). Герой Соц. Праці (1966, 1983). Держ. премія СРСР (1972), Ленін. премія (1980). Депутат ВР СРСР (1970–89). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Закін. школу Вищої льотної підготовки Цивіл. повітр. флоту (1948) та Вище уч-ще цивіл. авіації (1966). Від 1942 – пілот–інструктор Актюбин. авіац. школи. Від 1943 - пілот, ком-р ланки у 215-му авіазагоні, що виконував льотні завдання Центр. штабу партизан, руху України. Від 1948 – ком-р корабля, пілот-інструктор, 1957–66 – ком-р окремого авіац. загону аеропорту Внуково (Москва). Брав участь у освоєнні реактив. авіац. техніки. Від 1966 – заст. міністра, від 1967 – 1-й заст. міністра, 1970–87 – міністр цивіл. авіації СРСР, 1987–90 – член Групи ген. інспекторів МО СРСР. Від 1990 – у відставці, мешкає у Москві. У Маньківці встановлено погруддя Б.

Літ.: Трошин А. М. Министр Бугаев, шрихи к портрету: События, факты, размышления. Москва, 2003.

О. С. Пчелінцев

Стаття оновлена: 2004