Бугаєнко Ігор Никонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бугаєнко Ігор Никонович

БУГАЄ́НКО Ігор Никонович (03. 01. 1939, с. Стави Кагарлиц. р-ну Київ. обл.) – мистецтвознавець, живописець. Чл. НСЖУ (1966) та НСХУ (1976). Засл. діяч мист-в України (2000). Закін. Укр. полігр. ін-т у Львові (1967). Працював 1961–64 у ред. г. «Патріот Батьківщини»; 1965–80 – у вид-ві «Мистецтво»; 1981–87 – відп. секр. Київ. орг-ції СХУ; 1988–91 – нач. відділу програм і оргроботи Укр. фонду культури; 1991–92 – заст. дир., гол. ред. AT «Обереги»; від 1993 – відп. секр., заст. голови Київ. орг-ції НСХУ. Учасник худож. виставок від 1994. Публікації відзначаються професійністю мистецтво-знав. аналізу. Пейзажам і натюрмортам властивий вишуканий колорит.

Пр.: Гравюри Володимира Куткіна. 1967; Микола Глущенко. 1973; Михайло Романишин. 1979; Василь Непийпиво. 1986; Тетяна Яблонська. 1991; Василь Гурін. 1999 (усі – Київ).

Тв.: «Чорнобривці», «Спомин дитинства», «Місячна ніч» (усі – 1983), «Натюрморт з лимонами», «Бузок» (обидва – 1984), «Кримський пейзаж» (1985), «Півонії» (1987), «Літо» (1989), «Натюрморт з раками» (1997), «Півники» (1999); «Натюрморт з волошками» (2001).

Літ.: Художники Києва. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво: Творчо-біогр. довід. К., 2000.

Є. А. Афанасьев

Стаття оновлена: 2004