Корисні копалини - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корисні копалини

КОРИ́СНІ КОПА́ЛИНИ – природні мінеральні утворення, які використовуються в народному господарстві безпосередньо або після поперед­нього оброблення. Формуються протягом усієї історії розвитку земної кори внаслідок ендоген­них процесів і екзогенних процесів; бувають орган. та неорган. походження. За умовами утворення розрізняють К. к. ендогенні (магматичні, пегматит., карбонатит., скарн., гідротермал.), екзогенні (вивітрюван­ня, розсипні, осад.) і метаморфогенні; за фіз. станом – тверді (більшість К. к.), рідкі та газоподібні. За пром. використанням природні мінерал. утворен­ня поділяють на металеві корис­ні копалини (самородні метали, руди чорних, кольор., рідкіс. і ра­діоактив. металів, зокрема алю­мінієві руди, берилієві руди, болотна руда, ванадієві руди, залізні руди, золоті руди і розсипища, кобальтові руди, літієві руди, магнієві руди, марганцеві руди, мідні руди, молібденові руди, нікелеві руди, ніобієві руди, олов’яні руди, платинові руди, поліметалеві руди, ртутні руди, свинцеві руди, срібні руди, танталові руди, титанові руди, торієві руди, уранові руди, хромітові руди, цинкові руди, цирконієві руди, рідкісноземель­них і розсіяних елементів руди), неметалеві корисні копалини (різноманітні солі, зокрема калійні та магнієві солі, кам’яна сіль, мірабіліт, або глаубер. сіль, бур­штин, гіпс, барит, сірка, фосфатні руди, калій- і азотовмісні руди, вогнетривкі глини, каоліни, кварцити, магнезити, вапняки, доломіти, азбест, графіт, тальк, сировина для виготовлення будівельних матеріалів і виробів, граніт, габро, лабрадорит, виробне каміння, дорогоцінне каміння, керам. сирови­на, зокрема глини, пісок), горючі корисні копалини (нафта, природні гази горючі, буре вугілля, кам’яне вугілля, торф, го­­рючі сланці) та гідромінеральні К. к. (води підземні, мінеральні води). Кількісні показники міне­рал. сировини в надрах, на зем­ній поверхні, на дні водойм, у поверхневих і підзем. водах тер. й акваторії світу, відповід. країни чи регіону та родовищ складають Запаси корисних копалин. З метою відділення від порож. породи всіх цінних мінералів з подальшим їх розділенням здійснюють Корисних копалин збагачення.

Україна належить до найбільших мінерал.-сировин. держав світу. На її тер. виявлено понад 20 тис. родовищ і проявів К. к., з яких 9051 родовище (донині освоєно 3349) з 94-х видів сировини має пром. значення. Низ­ка укр. родовищ є унікал. за свої­ми запасами та якістю сировини, розміщенням у сприятливих геогр. і екон. умовах для інтенсив. розвитку гірн.-пром. комплексів. Мінерал.-сировин. ком­плекс на поч. 1990-х рр. забезпечував 23–25 % валового нац. доходу та третину валют. надходжень від експорту. З добуванням і використанням К. к. було пов’язано 48 % пром. потенціалу України та до 20 % її труд. ресурсів, працювало бл. 400 шахт, 1100 кар’єрів, десятки гірн.-збагачув. комбінатів, низка нафто- та газодобув. комплексів. Річний випуск продук­ції гірн.-добув. комплексу 1990 скла­дав 20,1 млрд дол. США. Нині мінерал. ресурси та продукти їхнього перероблення забезпечують 42 % ВВП і 60 % валют. надходжень. В Україні у знач. обсягах здійснюють видобування каоліну, марганц. та заліз. руд, урану, титану, цирконію, германію, графіту, а також брому, вохри, неруд. металург. сировини (кварцитів, флюс. вапняків і доломітів), хім. сировини (самород. сірки, кам’яних і калій. солей), облицюв. каменю (гранітів, габро, лабрадоритів), скляного піску. Із її надр вилучають вуглеводневу сировину, буре вугілля, торф, цемен­тну сировину, тугоплавкі та вогнетривкі глини, сировину для вироб-ва буд. матеріалів, доро­гоцінне та виробне каміння, п’єзокварц, різноманітні мінерал. води. У невеликих обсягах добувають нікел. руди, золото, скандій, гафній, бурштин, цеоліти, фосфатну сировину. Знайдені та вивчені родовища нетрадиц. для України К. п. – берилію, ніобію та танталу, рідкіс. земель, міді, свинцю, цинку, мо­лібдену, плавик. шпату, апатиту, горючих сланців, бішофіту. За останні роки підтверджено реал. можливості щодо подаль­шого приросту запасів вуглеводнів, відкриття і освоєння но­вих родовищ К. п. – золота, хро­му, міді, свинцю, цинку, молібдену, рідкіс. металів, рідкіс. земель. Остан. часом доведено можливість використання техноген. родовищ для одержання кольор., рідкіс. і благород. металів, різних видів неметал. сировини. Україна є унікал. геол. регіоном світу, формування яко­го відбулося понад 3,7 млрд р. Тому її будова характеризується великою різноманітністю геол. структур і геодинаміч. умов їхнього розвитку, розмаїттям геол. і рудних формацій. На тер. України сходяться майже всі осн. геол. структури Європ. кон­­тиненту: Зх.- і Сх.-Європ. та Євра­зій. платформи; Альпій.-Карпат. та Крим.-Кавказ. складчасті сис­теми, великі осад. прогини (Дні­пров.-Донец.) та басейни (Азово-Чорноморський). Саме тому Україну умовно вважають своєрід. геол. центром Європи. Особ­ливе положення в геол. будові України займає УЩ – найдревніша докембрій. геол. споруда, яка є складовою частиною Сх.-Європ. платформи. Протягом багатовік. еволюції проявилося понад 7 продуктив. металогеніч. імпульсів, що забезпечили формування великої кількості потуж. родовищ. На більш пізніх етапах реювінації щита виникли родовища кольор. і рідкіс. металів.

Тут зосереджені одні з найпотужніших у світі родовищ заліз. і марганц. руд, які розробляють вже понад 100 р., значні поклади титан., циркон. та уран. руд, які знайдені уже в сучас. період. У останні роки виявлені унікал. Пержан. родовище берилію в Житомир. обл., Азов. родовище рідкіс. земель в Донец. обл., Полохів. та Станкуват. родовища літію в Кіровогр. обл. Одним із нових досягнень укр. геологів було визначення золотоносності Украї­­ни та відкриття пром. золоторуд. родовищ: Мужіївського та Сауляк в Карпатах; Бобриківського на Донбасі; Сергіїв., Май., Клин­цівського в межах УЩ. Ефект. реалізація мінерал.-сировин. потенціалу України можлива за умов нових комплекс. підходів, використання сучас. високих технологій, врахування світ. ко­­н’юнктури, налагодження взає­мовигід. міжнар. співроб-ва. Зай­маючи площу в 603,7 тис. км2 (0,4 % світ. суші) Україна спроможна забезпечити бл. 5 % світ. потреб в мінерал. сировині та продуктах її переробки. Потуж. мінерал.-ресурс. потенціал дозволяє Україні займати домінуюче положення в Європі та входити до десятки провід. гірничоруд. країн світу.

Літ.: Геологія і корисні копалини: Атлас. К., 2001; Гурский Д. С., Есипчук К. Е., Калинин В. И. и др. Металлические и неметаллические полезные ископаемые Украины. Л., 2005. Т. 1; 2006. Т. 2; Довгий С. А., Шестопалов В. М., Коржнєв М. М., Трофимчук О. М., Яковлєв Є. О. та ін. Реструктуризація мінерально-сировинної бази України та її інформаційне забезпе­чення. К., 2007; Галецький Л. С., Черниенко Н. М. Состояние и перспективы обеспечения ГМК Украины минераль­ным сырьем // Геолог України. 2008. № 4; Галецький Л. С., Яковлєв Є. О., Чернієнко Н. М. Зміна ролі і значення мінерально-сировинного потенціалу України в сучасних умовах // Нац. безпека: Укр. вимір. 2009. № 4(23).

Л. С. Галецький

Стаття оновлена: 2014