Бугорков Степан Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бугорков Степан Степанович

БУГОРКО́В Степан Степанович (27. 12. 1920, с. Кремінки, нині Нижньогород. обл., РФ – 17. 11. 1991, Луганськ) – письменник. Батько С. Бугоркова. Чл. СПУ (1953). Обл. премія ім. «Молодої гвардії» (1962). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. До війни закін. Саратов. військ.-мед. уч-ще. Починав війну старшиною-санінструктором 227-го полку військ НКВС, 1943 перевівся до ред. газети 52-ї дивізії НКВС. Демобілізувався у званні капітана. Закін. (заочно) Караґандин. учит. ін-т (1950). Від 1948 – зав. відділу культури обл. г. «Ворошиловградская правда» (нині Луганськ), довкола якої зібрав літераторів міста й очолював літ. об’єднання до створення 1965 обл. орг-ції СПУ. Автор поет. кн. «На переднем крае» (1949), «Мои друзья» (1952), «Горячие сердца» (1958; усі – Сталіно), «Встреча с юностью» (1962), «Голубые расстояния» (1970), «Весенние ливни» (1973), «В борьбе за народное дело» (1977), «Холодная мята» (1980; усі – Донецьк); зб. оповідань «Девушка у колодца» (Д., 1964), «Лесная девушка» (Москва, 1968), романів «Солдатки» (Москва, 1979; Д., 1984), «Жаркое лето» (Д., 1989).

Г. С. Довнар

Стаття оновлена: 2004