Бугославський Сергій Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бугославський Сергій Олексійович

БУГОСЛА́ВСЬКИЙ Сергій Олексійович (20. 06(02. 07). 1888, Чернігів – 14. 01.1946, Москва) – літературо- та музикознавець, композитор. Д-р мистецтвознавства (1940), проф. Чл.-кор. Держ. академії худож. наук Росії. Закін. муз. уч-ще РМТ (1907) та Ун-т св. Володимира у Києві (1912). Наук. підготовку здобув на семінарі сх.-слов’ян. філології В. Перетца. Муз. композицію вивчав у Р. Ґлієра, О. Іллінського, С. Василенка. Від 1916 - магістр, доц., проф. Таврій. ун-ту (Сімферополь), від 1922 – у Моск. комуніст, ун-ті трудящих Сходу, Вищому літ.-худож. ін-ті та Моск. ун-ті; 1926–30 – худож. кер. Моск. радіо; 1938–45 – в Ін-ті світ. літ-ри АН СРСР. Як кер. відділу фольклору цього Ін-ту багато уваги приділяв збиранню та вивченню нар. творчості періоду 2-ї світ. війни. Істор.-літ. інтереси Б. зосереджувалися у галузі текстол. вивчення агіографії та літописання періоду Київ. Русі. Ці дослідження підсумовано в окремих розділах академ. «Истории русской литературы» (Москва; Ленинград, т. 1, 1941; т. 2, ч. 1, 1945; т. 2, ч. 2, 1948). Знач. наук. інтерес становить його праця «“Повесть временных лет”: Списки, редакции, первоначальный текст» // «Старинная русская повесть», Москва; Ленинград, 1941 (високо оцінена А. Шахматовим та М. Гудзієм), у якій зіставлено всі списки твору, уточнено історію тексту, розв’язано окремі проблеми. Уклав зб. «Летописный рассказ в русских летописных сводах ХІІ–ХVІ вв.» (опубл. частинами). Муз.-наук. інтереси – нар. пісня (запис і обробка фольклору), музика й кіно. Автор симфонії з хором «Пушкін», сюїти «Пісенна розповідь про таджиків», увертюри «Ломоносов», романсів, музики до к/ф «Свято св. Йоргена» (1930, реж. Я. Протазанов).

Пр.: Несколько замечаний к теории и практике критики текста. Чг., 1913; К литературной истории «Памяти и похвалы» князю Владимиру. Ленинград, 1925; Музыка и кино: Принципы и методы киномузыки. Москва, 1926 (співавт.); Два этюда о Бетховене. Москва; Ленинград, 1927; Ирма Яунзен – исполнительница песен народностей. Москва; Ленинград, 1927; 1929; Р. М. Глиэр. Москва, 1927; 1930; Україно-руські пам’ятки 11-18 вв. про князів Бориса та Гліба: Розвідки та тексти // Зб. істор.-філол. відділення ВУАН. К., 1928. № 77; Музыкальное сопровождение в кино. Москва; Ленинград, 1929 (співавт.); М. М. Ипполитов-Иванов: Жизнь и творчество. Москва, 1936; М. Горький и русская народная песня // Лит. критик. 1938. № 6; «Слово о полку Игореве»: Истор.-лит. очерк. Москва, 1938; Ленинград, 1941; Областные литературы периода феодальной раздробленности // История рус. лит-ры. Москва; Ленинград, 1946; Русская земля в литературе Киевской Руси ХІ–ХІІІ // Ученые зап. Моск. ун-та. 1946. Вып. 118.

Літ.: Гудзий Н. К. С. А. Бугославский // Тр. Отдела древнерус. лит-ры Ин-та рус. лит-ры АН СССР. 1948. Т. 6.

Г. В. Самойленко

Стаття оновлена: 2004