Буґа Казим’єрас - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Буґа Казим’єрас

БУ́ҐА Казим’єрас (Вūga Kazimieras; 06. 11. 1879, с. Пажєге, нині Зарасай. р-ну, Литва – 02. 12. 1924, Кьоніґсберґ, похов. у Каунасі) – литовський мовознавець, лексиколог, лексикограф. Закін. С.-Петербур. ун-т (1912). Працював приват-доц. (від 1916), проф. (1918–19) Перм. ун-ту; проф. Томського (1919–20) та Литов. (від 1922) ун-тів. Засн. балтистики в Литві, фундатор істор.-етимолог. та ономаст. досліджень литов. мови, зачинатель 20-том. академ. словника литов. мови, завершеного 2002. Б. визначив походження цілої низки укр. слів як спільних із балт. мовами, так і запозичених із них. Встановлюючи шляхи та час проникнення останніх до укр. мови, найдавніші з них датував періодом до 10 ст. Висунув теорію про перенесення геогр. назв (річок і насел., пунктів) з укр. Надприп’яття до литов. Наднімання. У Пермі Б. був колегою Л. Булаховського і до кінця життя листувався з ним (у б-ці Вільнюс. ун-ту зберігаються 22 листи укр. вченого до Б.). У Вільнюсі 1958–62 видано тритомник «Rinktiniai raštai» («Вибрані праці») Б. з докладними «Rodyklés» («Покажчики») до них. До дня народження Б. від кінця 90-х рр. через рік Вільнюс. ун-ті проводяться у міжнар. наук. конф. «Етимологія і ономастика».

А. П. Непокупний

Стаття оновлена: 2004