Буда Сергій Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Буда Сергій Олексійович

БУ́ДА Сергій Олексійович (04(16). 10. 1869, м. Миргород, нині Полтав. обл. – 1942, Київ) – історик, перекладач, журналіст. Навч. у Лубен., Глухів. та Полтав. г-зіях (1881–90), у Юр’єв. (нині Тартус.) вет. ін-ті (Естонія, 1896–98). У 1899–1914 працював у ред. низки Київ. часописів, зокрема у юридич. ж. «Право» (1900–03), виступав у г. «Киевские отклики», «Киевская мысль», «Рада», ж. «ЛНВ», «Українська хата», «Украинская жизнь» та ін. Від 1919 – співроб. Комісії для складання словника укр. живої мови при ВУАН, де брав участь у обробленні літер К-П для «Словника російсько-українського» за редакцією А. Кримського, від 1921 – ст. н. с. Комісії для дослідів над історією громад. течій в Україні при ВУАН, Музею антропології та етнографії ім. Хв. Вовка. 1930 звільн. з ВУАН комісією з чистки академ. апарату. Від 1926 працював також як архівіст у Київ. Центр. архіві давніх актів. 1930–41 співпрацював у Київ. вид-вах. Автор низки публіцист. та крит. статей, зокрема про історію пам’ятника Т. Шевченкові в Києві, історію укр. театру, укр. преси та цензур. утисків на укр. друк, слово. Перекладав на укр. з рос., франц. і нім. мов (Віппер Р. «Нова історія». К., 1923; Короленко В. «Серед лихих людей». К., 1923; Кудрявський Д. «Як у старовину жили люди». X., 1924; Радек К. «Закордонна політика радянської Росії». X., 1924; Дюма А. «Королева Марго». К., 1937; окремі твори М. Лєскова, П.-Ж. Беранже, Р. Роллана, А. Франса). Зібрав архів. матеріали до історії укр. книжки у Києві до серед. 1870-х рр. Опрацьовував для тлумач. словника лексику творів Т. Шевченка (частково «Кобзар»), П. Білецького-Носенка, А. Свидницького, В. Стефаника, фольклор. матеріалів із «Зап. НТШ». Переклав рос. мовою кілька оповідань І. Франка та А. Хомика, що вийшли окремим вид. 1906 у С.-Петербурзі.

Пр.: За український університет. К., 1912; Памятник Т. Г. Шевченко // Укр. жизнь. 1912. № 3; Украинский театр // Там само. № 11; 3 селянських настроїв по революції 1905 року: Сторінка зі споминів // Україна. 1925. Кн. 4; Перед польським повстанням 1863 р.: З архів. мат. // Там само. Кн. 5; «Світопреставління» в 1857 р. // Там само. 1926. Кн. 1; До історії революційно-народницького руху на Україні в першій половині 70-х років: Іван Трезвінський. один з 193-х // Там само. Кн. 4; Заслання М. В. Ковалевського: Ненадрукована стаття і листи М. В. Ковалевського // За сто літ. 1928. Кн. 2; Українські переклади революційної літератури 1870-х років // Там само. Кн. 3; Донос на Кулішеві «Листи з хутора» // Зап. Істор.-філол. відділу. 1929. Кн. 25; До біографії С. А. Подолинського // За сто літ. 1930. Кн. 5; Реставрація могили Т. Шевченка в 1883–84 р. // Рад. літ-ра. 1939. № 5.

Літ.: Звідомлення Першого (Історико-філологічного) відділу за 1923-й рік // Зап. Істор.-філол. відділу. 1924. Кн. 4; Каталог видань Української Академії наук 1918–1930. Чикаґо, 1966; Історія академії наук України. 1918–1923: Док. і мат. К., 1993; Історія Національної академії наук України. 1924–1928: Док. і мат. К., 1998.

М. Г. Железняк

Стаття оновлена: 2004