Будал Андрей - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Будал Андрей

БУ́ДАЛ Андрей (Budal Andrej; псевд. – Slavko Slavec; 31. 10. 1899, с. Штандреж побл. м. Ґориця, Словенія – 07. 04. 1972, м. Трієст, Італія) – словенський письменник, публіцист, перекладач. Закін. Ґориц. г-зію, у Відні вивчав романістику. 1913 захистив доктор. дис. Викл. латин. та франц. мов у серед. школах зі словен., нім. та італ. мовами навч. 1915 – 18 перебував у австр. війську. До 1945 учителював у Примор. Словенії. 1947–59 – дир. Словен. нац. театру в Трієсті, брав участь у роботі словен. громад. орг-цій в Італії. Автор поезій, оповідань, літературознав., публіцист. статей. Перекладав з італ. (С. Пелліко, Ґ. Деледца, Дж. Верґа, А. Фоґаццаро, Дж. Боккаччо, А. Мандзоні), франц. (А. Доде, Е. та Ж. де Ґонкури, Ґ. де Мопассан), слов’ян. літ-р, зокрема оповідання І. Франка («Dober zaslužek» // «Biblioteka za pouk in zabavo», Triest, 1931; «V jetniški bolnici» // Там само; «Domača obrt» // «Koledar Goriške matice», Gorica, 1932).

В. Г. Гримич

Стаття оновлена: 2004