Бударін Лев Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бударін Лев Іванович

БУДА́РІН Лев Іванович (12. 02. 1933, Ташкент – 20. 08. 1995, Київ) – хімік-неорганік. Д-р хім. н. (1976), чл.-кор. НАНУ (1992). Засл. діяч н. і т. України (1993). Держ. премія СРСР (1983). Держ. нагороди СРСР. Закін. Середньоазіат. ун-т (1956). Працював асист. (1961–63) в Іванов. хім.-технол. ін-ті (РФ); від 1963 – в Ін-ті заг. та неорган. хімії АН УРСР: від 1969 – ст. н. с.; від 1970 – в Ін-ті фіз. хімії НАНУ: від 1978 – зав. відділу фіз. хімії координац. сполук. Вивчав кінетику й механізм неорган. реакцій за участі координац. сполук; запропонував методи опрацювання кінетич. даних для складних хім. процесів; розробив прилади для досліджень кінетики та механізмів швидких хім. реакцій; створив методи перевірки герметичності, які впроваджено на підпр-вах авіац. пром-сті; запропонував нові лікар. препарати і способи лікування серц.-судин. та онколог. захворювань. Досліджував гетерогенні процеси, що відбуваються в тонких шарах та капіляр. каналах, результатом чого стало створення й широке застосування принципово нових засобів контролю герметичності та капіляр. дефектоскопії. Започаткував новий перспектив. напрям у тех. діагностиці – використання координац. сполук як селектив. високочутливих покриттів сенсорів для моніторингу довкілля. Автор числен. робіт у галузі нових фотографій. матеріалів, для яких характерна висока чутливість та мала регресія. Тривалий час працював у Малій АНУ.

Пр.: Константы устойчивости комплексов металлов с биомигандами. К., 1978; Катехоламинные и гликозидные комплексы металлов и их роль в механизме действия сердечных препаратов // Биол. аспекты координац. химии. К., 1979 (співавт.); Физическая химия и клиническая фармакология сердечных гликозидов. К., 1985 (співавт.); Координационные соединения в медицине. К., 1986 (співавт.); Химические методы испытания изделий на герметичность. К., 1991 (співавт.); Химические пьезоэлектрические сенсоры для контроля азотосодержащих газов. К., 1991 (співавт.).

Літ.: 60-річчя члена-кореспондента АН України Л. І. Бударіна // Вісн. АНУ 1993. № 2.

П. А. Манорик

Стаття оновлена: 2004