Розмір шрифту

A

Буджак

БУДЖА́К — історико-гео­графічний регіон (пів­ден­на частина Бессарабії), що нині роз­ташовний у пів­ден­ній частині Одеської обл. та на пів­дні Республіки Молдова. Землі Буджаку лежать між Дунаєм, Чорним морем і Дні­стром, з пів­ночі на­ближаються до р. Прут. Пів­день Буджаку оточений водою — тут є велика кількість озер (Алібей, Кундук, Шагалі, Кітаї, Катлабук, Ялпуг та Кагул), пере­важають піщані ґрунти. Натомість пів­нічна частина значно вкрита чорноземами. Територія пере­важно рівнин­на, з легким нахилом на пів­день і пів­ден­ний схід, є частиною Причорноморської низовини. Клімат помірно-континентальний із жарким посушливим літом та мʼякою малосніжною зимою. Основні міста — Ізмаїл, Болград, Кілія, Арциз, Тарутине, Рені.

Здавна на цих землях проживали різні племена: кім­мерійці, скіфи, гуни, авари, сармати, готи та ін. У 1–2 ст. частина території Буджаку  пере­бувала під впливом Римської імперії — у джерелах згадується як прикордон­на зона по­близу Мезії (лат. Ad Moesiam). У 2 ст. був Готським степом. За одним із припущень, словʼяни зʼявилися тут у 5 ст. до н. е., а пізніше роз­селилися територією Балканського п-ва. У 7 ст. давні болгари, які заснували велику імперію на пів­ночі Чорного моря, деякий час жили на цій території. 679 року, за часів правлі­н­ня хана Аспаруха, Візантія надала їм право оселитися на пів­нічно-східній частині території сучасної Болгарії. Угорців вигнали з Буджаку внаслідок обʼ­єд­на­н­ня болгарських і печенізьких військ 896 року. У 11 ст. печенігів, які осіли на цій землі, під­корили половці. Кумани, завоювавши Пів­нічне Причорноморʼя, території сучасної Молдови (Бог­данія) і Транс­ильванії (Волощина), встановили владу і над Буджаком. Від 1241 до 14 ст. Буджак був територією Золотої Орди, згодом його пів­нічна частина входила до складу Молдавського князівства, а від кінця 15 ст. регіон пере­бував під владою Османської імперії.

У 1812 Буджак ві­ді­йшов до Російської імперії. У 1920–40 і 1941–44 був під владою румунів. У 1944 всю Бес­сарабію при­єд­нано до СРСР — пере­важна більшість цих земель утворила Молдавську РСР, решта — а це майже вся територія Буджаку — стала частиною Української РСР. Станом на 1938 в регіоні проживало близько 1,2 млн осіб: 528 тис. румунів, 285 тис. українців і росіян, 178 тис. болгар, 106 тис. гагаузів, 80 тис. німців та не­значна кількість кримських татар.

Ф. Ґ. Туранли

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
трав. 2025
Том ЕСУ:
3
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Країни і регіони
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
36483
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
438
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 1 171
  • середня позиція у результатах пошуку: 9
  • переходи на сторінку: 9
  • частка переходів (для позиції 9): 30.7% ★★☆☆☆
Бібліографічний опис:

Буджак / Ф. Ґ. Туранли // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004, оновл. 2025. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-36483.

Budzhak / F. G. Turanly // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2004, upd. 2025. – Available at: https://esu.com.ua/article-36483.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору