Буди - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Буди

БУ́ДИ – селище міського типу Харківського району Харківської області. Знаходиться за 26 км від обл. центру, на берегах р. Біла (притока Можу, бас. Дону). Залізнична ст. Має автобусне сполучення з Харковом. Пл. селищ. ради 37,5 км2, с-ща – 5,4 км2. Насел. 7002 особи (2001, складає 86,9 % до 1989), переважно українці та росіяни. Б. виникли 1674 у володіннях полковника Г. Донця. Назва походить від будних промислів (вироб-во дьогтю, скла). Писемні згадки про Б. – у працях Філарета «Историко-статистическое описание Харьковской епархии» (1854–59), Д. Багалія «Історія Слобідської України» (1918). 1715 ці землі належали князю Я. Кропоткіну. 1785 Б. були у володінні поміщика П. Щербиніна. 1847 у с-щі діяли 2 винокурні. 1880 побудована залізниця. 1887 підприємець М. Кузнецов побудував Будянську фарфорово-фаянсову ф-ку. На поч. 20 ст. ф-ка була великим госп-вом з корпусами, майстернями, лікарнею, уч-щем, церквою. Від 1938 Б. – смт. Під час голодомору 1932–33 на тер. Будян. фарфоро-фаянсового з-ду відкрито їдальню, де годували робітників. Для ін. мешканців с-ща відкриті кіоски, де видавали по 200 г хліба. Та попри це у Б. від голоду померло багато жителів. 1941–43 с-ще окуповане нім. військами. На фронтах загинуло 213 мешканців Б. Нині найбільше підпр-во у с-щі – ЗАТ «Будянський фаянс». У Б. – 2 заг.-осв. шк., дит. художня школа нар. мист-ва; дільнична лікарня; б-ка, клуб; відділ. банку. У с-щі – парк, ботан. заказник місц. значення Савичів Яр. Серед реліг. закладів – храм Озерянської ікони Божої матері (УПЦ МП). У Б. – братська могила воїнів, які загинули під час 2-ї світ. війни. Серед уродженців - композитор Б. Кожевников.

Т. Д. Медведєва

Стаття оновлена: 2004