Будинок культури - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Будинок культури

БУДИ́НОК КУЛЬТУ́РИ – заклад культури клубного типу, створений для організації дозвілля, розвитку аматорської творчості, проведення освітньо-виховної діяльності серед населення, формування громадської думки. Б. к. розміщені за адм.-територ. ознакою з метою створення умов для духов. розвитку, задоволення культур. потреб і орг-ції культур. відпочинку людей. Діють на основі Положення про клубні установи Мін-ва культури. Б. к. надають метод. допомогу клуб. установам культури. У 20-і рр. серед установ культури поряд із хатами-читальнями функціонували Будинки селянина, колгоспні та сільські «Просвіти». У сільбудах організовувались різноманітні курси, гуртки, проводилась довідк. робота, засновувались б-ки. Серед мас. форм роботи використовувались доповіді, вистави, мітинги, політ, та агіт. суди, диспути, політ. лотереї та аукціони, екскурсії, бесіди, вечори запитань і відповідей. Будинки селянина мали право відкривати та утримувати чайні, їдальні, гуртожитки, кінотеатри, пункти прокату, ремонтні майстерні, млини, с.-г. гуртки та виставки, дослідні поля та ділянки. 1930 сільбуди перетворено на Будинки колективіста. У 90-х рр. у зв’язку із занепадом чи вичерпанням старих форм культ.-осв. роботи з’явились інновац. моделі закладів культури: культурно-спорт. комплекси, центри естет. виховання, центри дозвілля та культури, соц.-творчі об’єднання, спеціалізов. культурно-дозвільні заклади (будинки фольклору, сімейні клуби). Процес їхнього становлення триває.

Літ.: Нові моделі закладів дозвілля: Концепції, проекти, реалізація. К., 1994.

Г. М. Загадарчук

Стаття оновлена: 2004