Будівельно-шляхове машинобудування - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Будівельно-шляхове машинобудування

БУДІВЕ́ЛЬНО-ШЛЯХОВЕ́ МАШИНОБУДУВА́ННЯ – галузь важкого машинобудування, що спеціалізується на виробництві техніки для потреб промислового та житлового будівництва, будівництва шляхів, а також для добування і виготовлення будівельних матеріалів і виробів з них. Б.-ш. м. виникло у 1-й пол., набуло розвитку у 2-й пол. 19 ст. Зокрема у 80-х рр. 19 ст. виготовлено перші залізничний та кабельний крани, ланцюг. елеватор, сконструйовано паровий молот та молот з напівавтомат. паророзподільником. Кінні металеві котки з баласт. ящиками застосовували для ущільнення ґрунтів ще в 1-й пол. 19 ст., а на поч. 20 ст. уже випускали з паровими двигунами. У цей період в Україні налагоджено вироб-во машин для підготовки буд. матеріалів, підйомних лебідок і транспортерів, скреперів, грейдерів, підйомників, парових молотів, землечерпалок, землесосів, розпушувачів тощо. Тоді ж набули поширення кінні рівняльні трикутники й відвальні дошки (прототипи бульдозерів), грейфери, грейдер-елеватори і -екскаватори. Від 1905 застосовували киркувальники, брудо- й пилоочисні машини на трактор. тязі, з’явилися перші екскаватори на гусеничному та колісному ходу. Перед 1-ю світ. війною в Києві почали випускати баштові крани. Підводні земляні роботи до 1913 здійснювали землечерпалками (в Україні їх налічувалося бл. 150 шт.) і землесосами. Значний внесок у теорію робочих процесів землерий. машин зробили укр. вчені та інженери, досвід яких узагальнив проф. Г. Дубелір у кн. «Грунтовые дороги, их постройка и уход за ними» (К., 1914). Наук. центрами, де працювали вчені та інж. у галузі буд-ва та буд. техніки, в цей час в Україні були: Ун-т св. Володимира у Києві, Харків. ун-т, ліцей І. Безбородька в Ніжині. Руйнування, спричинені 2-ю світ. війною, потребували швидкого розвитку Б.-ш. м. 1945–48 почала створюватись укр. наук. школа шлях. буд-ва, яка об’єднала вчених Київ., Дніпроп. й Одес. інж.-буд. ін-тів, Харків. автодорож. та Дніпроп. гірничого ін-тів. Сформувалися різні наук.-експерим. об’єднання, які зуміли створити низку потужних наук. напрямів. Нині підпр-ва Б.-ш. м. спеціалізуються на випуску екскаваторів (Вінн. експерим.-мех. з-д, Приазов. об’єдн. «Гідравліка», Донец. екскаватор. з-д «Тяжекс», Микол. електромех. з-д «Гідромашина», Ніжин. ремонтно-мех. з-д та ін.), скреперів (Новомоск. ремонтно-мех. з-д, Бердян. пром. об’єдн. «Південмаш», Кахов. мех. з-д та ін.), бульдозерів (Вінн. експерим.-мех. з-д, Харків. ремонтно-мех. з-д, Краснолуц. з-д металообробки і машинобудування, Маріупол. експерим.-ремонт. мех. з-д, Хмельн. мех. з-д), грейдерів, траншеєкопачів, розпушників (Кременчуц. ВО «Дормашина», Дніпроп. електроремонт. мех. з-д), прохідників, котків (Бахчисарай. з-д «Доріндустрія», Калус. з-д буд. машин), трамбівок, каменешліфувал. та каменеоброблюв. машин, кранів (Полтав. електромех., Дніпродзержин. мех., Нікопол. крано-буд., Севастоп. ремонтно-мех., Запоріз. мех., Дрогобицький автокранів, Чернігівський металоконструкцій з-ди та ін.), бетонорізів, асфальторізів, канатокопачів, кабелеукладачів, забірників ґрунтів, аварійно-рятувал. та військ.-інж. машин, техніки для добування буд. матеріалів і корисних копалин тощо.

За останні роки укр. наук. школа механіки руйнування ґрунтів і порід створила десятки машин, інструментів і робочих органів, що не мають світ. аналогів. У Києві сконцентрована потужна н.-д. база, яка охоплює н.-д. та проектні ін-ти: Буд. вироб-ва, «Діпробудмашина», «Проектбудмеханізація», ОКБ «Будшляхмаш», Буд. конструкцій, Технології й механізації монтажних робіт, «Будпроект», Інж.-випробувал. центр. Науковці НДІ буд.-дорож. та інж. техніки розробили перший у світі механізов. землерийний інструмент багатофункціонал. призначення, перші вітчизн. роторні екскаватори (спільно з ЗАТ «Новокраматор. машинобуд. з-д»). Осн. осередки буд.-шлях. пром-сті України – сх. регіон та центр. регіон із Києвом. Нині тут працюють київ. ЗАТ «АТЕК» (екскаватори), ВАТ «Борекс» (трактори, екскаватори), Київ. експерим.-мех. з-д (причепи-важковози, крани баштові, штукатурні станції «Салют», вібромайданчики, трубоукладачі, обладнання для покрівел. робіт), Київ. ремонтно-мех. з-д (планетарні редуктори, запасні частини до автокранів), Київ. з-д електромонтаж. виробів (низьковольтна апаратура для розподілу та обліку електроенергії, прилади засобів автоматизації, інструменти й електромонтажні вироби), Київ. дослідно-мех. з-д (машини для ремонту й експлуатації доріг, густоміри, пенатроміри тощо). Серед найбільших укр. підпр-в, які виготовляють та ремонтують машини і механізми для буд.-шлях. робіт, – Вінн. експерим.-мех. з-д, Черкас. з-д металоконструкцій, Харків. ремонтно-мех. з-д, Харків. з-д «Будгідравліка», Харків. з-д транспорт. машинобудування, Луган. з-д «Сантехдеталь», Лисичан. з-д «Будмашина», Краснолуц. з-д металообробки й маш.-буд. вироб-ва, Нікопол. з-д металоконструкцій, Дніпроп. з-д буд. машин, Слов’ян. мех. з-д, одеські ВАТ «Краян», завод буд.-опоряджув. машин та ін.

В. Л. Баладинський

Стаття оновлена: 2004