БУ́ДКЕР Герш Іцкович (01. 05. 1918, с. Мурафа Вінн. пов. Поділ. губ., нині Шаргород. р-ну Вінн. обл. — 04. 07. 1977, м. Новосибірськ, РФ) — фізик. Професор (1958), академік АН СРСР (1964). Учасник 2-ї світової війни. Урядові нагороди СРСР. Сталін. (1949) та Ленін. (1967) премії. Закін. Моск. університет (1941). Пішов добровольцем на фронт. Служив у зеніт. частині, вдосконалив систему керува­н­ня зеніт. вогнем. Війну закінчив у зван­ні полковника. Працював в Ін­ституті атом. енергії (1945–57), дир. Ін­ституту ядер. фізики Сибір. від­діл. АН СРСР і проф. Новосибір. університету (від 1958). Осн. наук. праці з теорії ядер. реакторів, теорії й роз­рахунку при­скорювачів, фізики плазми, керов. термоядер. синтезу, з теорії кінцевої урано-графітової решітки, цикліч. при­скорювачів. За­пропонував метод зу­стрічних пучків для дослідж. у фізиці елементар. частинок. За допомогою його при­скорювачів на зу­стріч. пучках одержано антиводень і антигелій. На основі дослідж. Б. в Ін­ституті ядер. фізики створ. генератори імпульс., релятивіст. пучків для на­гріва­н­ня плазми, роз­роблено серію електрон. при­скорювачів для радіац. опрацюва­н­ня матеріалів. Висунув ідею створе­н­ня термоядер. установок з магніт. пробками (використовують у всьому світі).