Будников Петро Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Будников Петро Петрович

БУ́ДНИКОВ Петро Петрович (09(21). 10. 1885, м. Смоленськ, нині РФ – 06. 12. 1968, Москва) – хімік, фахівець у галузі силікатних матеріалів. Д-р тех. н. (1934), проф. (1939), акад. АН УРСР (1939), чл.-кор. АН СРСР (1939). Засл. діяч н. і т. УРСР (1943) та РРФСР (1961), Герой Соц. Праці (1961). Сталін. премії (1942, 1950, 1951), премії Всесоюз. хім. т-ва ім. Д. Менделєєва (1943, 1947). Почес. чл. Польс. АН (1956). Закін. Ризький політех. ін-т (1911), де працював у проф. С. Шиманського. 1912–18 – викл. хімії й технології Лодзин. мануфактурно-пром. уч-ща (Польща); під час 1-ї світ. війни уч-ще евакуйовано в Москву, де Б. водночас працював зав. вироб-ва на з-ді спорядження гранат. Від 1918 – доц., від 1919 – проф. каф. технології мінерал. речовин Івано-Вознесен. політех. ін-ту. 1926–41 – проф. і зав. каф. технології силікатів, одночасно 1934–38 – декан хім.-технол. ф-ту, від 1939 – декан ф-ту технології силікатів Харків. хім.-технол. ін-ту; за сумісн. зав. каф. технології силікатів Пром. академії (Харків). Водночас – гол. інж. керамічних з-дів Харків. комунгоспу (1926), засн. і дир. центр. н.-д. лаб. Укр. тресту вогнетриво-цемент. пром-сті в Харкові (1927–32), один із організаторів (1927) і наук. кер. (1928–35) Укр. НДІ вогнетривів. Від 1932 – голова Укр. (від 1939 – Всесоюз.) наук. інж.-тех. т-ва силікат. пром-сті; 1941–43 – голова Укр. відділ. Всесоюз. хім. т-ва. 1946 – віце-президент Всесоюз. хім. т-ва. Від 1944 – проф. Моск. хім.-технол. ін-ту. Працював у галузі хімії й технології силікатів та вогнетривких матеріалів для коксової, хім. та металург. пром-стей. Винайшов нові види в’язких (ангідритовий, алітовий, гіпсовий безвипалювальний, глиновапняний, сульфатовані шлакові цементи), вогнетривких (хромово-доломітовий, корундо-карборундовий, динасовий, шамотні оксидні), ізоляц. (кристалокорунд) матеріалів, різні види буд. і спец. кераміки. Розробив технології вакуумування глин, гідротермал. синтезу цементів і безвипалювал. буд. матеріалів, отримання здутого перліту, закристалізов. скла, високовогнетривких оксидів з т-рами плавлення понад 2000 °С. Розробив нові методи дослідж. силікатів. Низка праць присвяч. термохімії в’язких речовин, питанням корозії цементів і бетонів. Його осн. праця «Технология керамики и огнеупоров» (Москва, 1950; 1955; 1962) видана також чес. та румун. мовами.

Пр.: Избранные труды. К., 1960; Неорганические материалы. Москва, 1968; Химия и технология окисных и силикатных материалов. К., 1970; Керамические материалы для агрессивных сред. Москва, 1971.

Літ.: Куколев Г. В., Ведь Е. И. Герой Социалистического Труда П. П. Будников. Х., 1973.

В. В. Примаченко, М. В. Пітак

Стаття оновлена: 2004