Будовніц Ісак Урієльович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Будовніц Ісак Урієльович

БУДО́ВНІЦ Ісак Урієльович (Будовниц Исаак Уриелевич; 26. 12. 1896 (07. 01. 1897), м. Грив-Семигаллене, Литва – 30. 05. 1963, Москва) – російський історик. Канд. істор. н. (1945). Навч. у Військ. мед. академії (1916–19), закін. Ін-т нар. госп-ва (1922) у Петрограді. Працював у ред. газет «Правда», «Известия», «Красная газета» у вид-ві АН СРСР (1920– 38). У 1928 видав кн. «Процесс Шварцбарда в Парижском суде», в якій намагався довести, що Шварцбард справедливо розправився з С. Петлюрою. Статті та нариси Б. присвяч. колективізації на Пн. Росії, соціаліст. змінам у містах. 1937 звільн. з роботи, звинувач. у зв’язках із бухарінцями. Від 1938 – в Ін-ті історії АН СРСР: зав. ред. «Історії СРСР», відп. секр. «Исторических записок» (1938–58), н. с. (1944–58). Учителював у м. Альметьєвськ (Татарстан, 1941–44). Автор праць з історії рос. публіцистики 15–17 ст., екон. розвитку, сусп.-політ. думки в Київ. Русі. Досліджував літописи та ін. літ. пам’ятки Київ. Русі, єрет. вчення «ожидовілих», «стригольників», «нестяжателів». Цінним посібником з історії писемності, зокрема й укр., стала його праця «Словарь русской, украинской и белорусской письменности и литературы до XVIII века» (Москва, 1962), до якої увійшли оригін. й перекладні літ. твори, пам’ятки стародав. права, актові матеріали тощо.

Пр.: Идейное содержание «Слова о полку Игореве» // Изв. АН СССР. Сер. истории и философии. 1950. Т. 7, № 2; Les monuments écrits russes du XI-e siècle // Commission internationale pour une histoire du développement scientifique et culturel de l’humanité. Contributions à l’histoire russe. 1958. Numero spécial; Общественно-политическая мысль Древней Руси (XI–XIV вв.). Москва, 1960; Юродивые Древней Руси // Вопр. истории религии и атеизма. 1964. Вып. 12.

Літ.: Черепнин Л. В. Исаак Уриелевич Будовниц как историк // Будовниц И. У. Монастыри на Руси и борьба с ними крестьян в XIV–XVI веках (по «житиям святых»). Москва, 1966.

П. В. Голобуцький, Н. І. Моїсеєнко

Стаття оновлена: 2004