Буздалін Сергій Феоктистович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Буздалін Сергій  Феоктистович

БУЗДА́ЛІН Сергій Феоктистович (05. 06. 1892, с. Митрофаново, нині Калуз. обл., РФ – 05. 12. 1937) – радянський державний і політичний діяч. Фахової освіти не мав. Закін. Вищі парт. курси ЦК КП(б)У (1925). Працював робітником у Москві й Петрограді, 1914 вступив до РСДРП(б). 1915 перебрався до Харкова, вів рев. діяльність. Від липня 1917 – гласний Харків. міськ. думи, від грудня того ж року – голова виконкому Харків. ради робітничих і солдат. депутатів. Під час воєн. дій 1918–20 був у Курську, очолював ревкоми в Таганрозі, Бахмуті, реввійськтрибунал 13-ї армії. Від січня 1920 – голова Таганроз. військ.-рев. ком-ту, від грудня – зав. губ. відділу юстиції, голова губ. рев. трибуналу. 1921–23 – нарком юстиції, згодом голова Верх. рев. трибуналу та Найвищого суду УСРР; від жовтня 1923 – заст. наркома внутр. справ України. Від січня по квітень 1924 – в. о. наркома внутр. справ УСРР. Від 1925 – секр. райкому КП(б)У в Києві, від травня того ж року – голова райкому в Харкові. 1924–28 – чл. бюро Харків. окружкому та ЦК КП(б)У. У квітні 1927 – грудні 1928 – голова Харків. окружного виконкому. Чл. ВЦВК (1927– 30). Голова Пензен. виконкому, прокурор Середньої Волги. Від 1932 – на госп. роботі. Від 1934 – дир. Харків. авіазаводу. 1936– 37 – дир. Харків. швейної ф-ки. 17 серпня 1937 заарешт., 5 грудня як «актив. учасника антирад. терорист. орг-ції» засудж. до розстрілу. Реабіліт. посмертно.

Літ.: Ярмыш А. Н. и др. Во главе города: Руководители Харьковского городского самоуправления. Х., 1998.

В. М. Чисников

Стаття оновлена: 2004