Буковинська православна церква - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Буковинська православна церква

БУКОВИ́НСЬКА ПРАВОСЛА́ВНА ЦЕ́РКВА – окреме православне церковне об’єднання на Буковині, яке в різні часи було підпорядковане різним патріархам. У 1156– 1401 перебувала у складі Галиц. митрополії, від 1401 – самостійна Сучавська митрополія зі староукр. богослужбовою й діловою мовою. Опікувалася православ’ям у Галичині. 1630–1782 підпорядк. митрополитам у Яссах (нині Румунія), які запровадили в богослужіння румун. мову. 1782–1877 як Радовецька (пізніше Чернів.) єпархія була в юрисдикції митрополитів у Карловицях (Сербія). 1873–1921 – окрема митрополія Буковини з широкими автоном. (фактично автокефал.) правами. Ієрархи Церкви сприяли відокремленню Буковини від Галичини. Трансильван. і місц. єпископи піддавали насильниц. румунізації укр. насел. Боротьба укр. інтелігенції та духовенства за рівні права в рідній Церкві завершилася 1918 утворенням вікарних єпископств для українців і румунів. 1921–40, 1940–44 митрополія Буковини й м. Хотин (нині Чернів. обл.) стала складовою Румун. патріархату, базою румун. шовінізму й осн. чинником асиміляції українців. Від 1945 Чернів.-Буковин. єпархія – у складі Рус. православ. церкви. Від 1995 на Буковині функціонують 2 православні єпархії – УПЦ МП та УПЦ КП. За участі останньої в Чернів. ун-ті відкрито філос.-богослов. ф-т. Є кілька десятків буковин. парафій у зх. діаспорі.

М. І. Гайковський

Стаття оновлена: 2004