Корінфський Аполлон Аполлонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корінфський Аполлон Аполлонович

КОРІ́НФСЬКИЙ Аполлон Аполлонович (Ко­­ринф­­ский Аполлон Аполлонович; псевд. – Борис Колюпанов; 29. 08(10. 09). 1868, м. Симбір­­ськ, Росія – 12. 01. 1937, м. Калі­­нін, нині Твер, РФ) – російський письменник, перекладач, етнограф. Навч. у Симбір. г-зії (від 1879; виключ. за читання нелегал. літ-ри та зв’язки з політ. за­­сланцями). Співпрацював від 1886 із низкою казан. часописів, 1889–91 – із моск. ж. «Россия», «Русское богатство». Відтоді – у С.-Петербурзі. Друкувався у ж. «Наше время», «Всемирная ил­­люстрация». Ред. ж. «Север» (1894, 1897–99). Пом. ред. ж. «Правительственный вѣстник» (1895–1904). У поезії оспівував «чисту красу». Автор поет. зб. «Песни сердца» (Москва, 1894), «Черные розы», «На ранней зорь­­ке» (обидві – 1896), «Тени жизни» (1897), «Гимн красоте» (1899), «Песни голи и бедноты» (1909; усі – С.-Петербург). Писав для дітей вірші та оповідання про природу, на істор. теми. Переклав 8 лірич. віршів Т. Шевченка (зокрема «Думы мои…», «Проходят дни, проходят ночи», «Ой три пути широкие»; деякі переклади вміщено у його зб. «В лучах мечты», С.-Петербург, 1906), окремі твори англ., нім., франц., польс., вірм. поетів, зокрема Г. Гайне, С. Колриджа, А. Міцкевича, Янки Купали. Записував тексти календарно-обряд. та ду­­хов. поезії у Казан., Симбір., Смолен. та ін. губ. Істор.-етногр. нариси опубл. у зб. «Бы­валь­­щи­­ны. Сказания, картины и думы» (С.-Петербург, 1896; 1899; 1900), «Народная Русь. Круглый год ска­­заний, поверий, обычаев и пословиц русского народа» (1901), «Волга. Сказания, картины и ду­­мы» (1903), «Трудовой год русского крестьянина» (1904, вып. 1–10; усі – Москва), «В Тыся­­че­­летней борьбе за Родину. Бы­­вальщины Х–ХХ веков (940–1917)» (Петроград, 1917). 14 лис­­топада 1928 за­арешт. з учасниками літ. гуртка, 13 травня 1929 звинувач. в антирад. агітації, ви­­сланий на 3 р. із Ленінграда (ни­­ні С.-Петербург). Виїхав до м. Ка­­лінін.

Т. М. Лебединська

Стаття оновлена: 2014