Буковський Сергій Анатолійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Буковський Сергій Анатолійович

БУКО́ВСЬКИЙ Сергій Анатолійович (18. 07. 1960, м. Октябрьський, нині Башкортостан, РФ) – режисер, сценарист, продюсер документального кіно і телебачення. Син А. Буковського. Чл. НСКінУ (1988). Засл. діяч мист-в України (1996). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1982; викл. В. Небера). Від 1982 – реж. студії «Укркінохроніка», де створив стрічки: «Будинок дитинства» (1982), «Марш-кидок» (1985), «Неповторність» (1986), «Завтра свято» (1987), «Сон» (1988), «Дах» (1990; «Золотий голуб» 33-го Міжнар. кінофестивалю у Ляйпцизі, співавт. сценарію), «Дислокація», «Знак тире» (обидві – 1992), «Карапиші – осінні турботи» (1994), «На Берлін» (1995), «Вчора, сьогодні, вічно», «Десять років відчуження» (обидві – 1996) та ін. Знімався у т/ф «Володьчине життя» (1984, 2 серії, Володя Плесов, реж. А. Буковський). Б. – майстер екран. відтворення атмосфери місця докум. дії, що особливо виразно виявилося в стрічці «Пейзаж. Портрет. Натюрморт» (1992). У 1997 виступив як співавтор циклу відеофільмів «Невідоме кіно», присвяч. видатним майстрам укр. документалістики. 1995–98 – гол. продюсер докум. відеопроектів в укр. представництві «Інтерньюзу», де під його кер-вом створено понад 20 фільмів. Для творчості Б. характерна темат. і стильова поліфонічність: від гостросоціальної документалістики до ліричного екран. дослідження та детальної істор. розвідки («Війна. Український рахунок», 8 серій, канал «1+1», 2001–02).

Літ.: Корогодский Р. Сны и явь переходной эпохи // Искусство кино. 1991. № 5.

В. М. Войтенко

Стаття оновлена: 2004