Букреєв Борис Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Букреєв Борис Якович

БУКРЕ́ЄВ Борис Якович (24. 08(05. 09). 1859, м. Льгов, нині Курської обл., РФ – 02. 10. 1962, Київ) – математик, засновник київської геометричної школи. Д-р чистої математики (1889), проф. (1889). Засл. діяч н. УРСР (1940). Держ. нагороди СРСР. Закін. Ун-т св. Володимира у Києві (1882), де й працював (нині Київ. ун-т): приват-доц. (від 1885), проф. (від 1889), зав. каф. геометрії (до 1961); за сумісн. 1898–1930 – проф. Київ. політех. ін-ту. Наук. відрядження за кордон (1887); у Берлін. та Шарлоттенбур. політехнікумах вивчав теор. фізику у Г. Гельмгольца і теорію функцій – у К. Вайєрштрасса і Л. Фукса. Засн. Київ. фіз.-мат. т-ва (1889). Осн. дослідж. стосуються геометрії, заг. питань диференц. та варіацій. числення, фуксових та еліптич. функцій. У теорії поверхонь вивчав диференц. інваріанти і параметри, вперше застосувавши до них симетричні координати. Досліджував геометрію Лобачевського: осн. її положення виклав аналіт. методом, виходячи з теорії диференц. інваріантів. Опублікував нариси про В. Єрмакова, М. Ващенка-Захарченка, Г. Монжа та ін.

Пр.: Курс приложений дифференциального и интегрального исчисления к геометрии. К., 1900; Элементы теории поверхностей. К., 1900; К вопросу о композиции групп. К., 1901; Элементы теории определителей. К., 1907; 1914; Элементы алгебраического анализа. К., 1912; Біографія професора В. П. Єрмакова // Вісті Київ. політех. ін-ту. 1926. Т. 20; Вступ до варіаційного числення. К.; Х., 1930; 1934; Неевклідова планіметрія в аналітичному викладі. Ч. 1. К., 1947; О тригонометрии Лобачевского // Наук. зап. Київ. ун-ту. 1957. Т. 16, вип. 2. Матем. зб. № 9.

Літ.: Профессор Борис Яковлевич Букреев // УМЖ. 1950. Т. 2, № 1; Життя та наукова діяльність Б. Я. Букреєва // Наук. зап. Київ. ун-ту. 1951. Т. 10, вип. 1. Матем. зб. № 5; Грацианская Л. Н. Борис Яковлевич Букреев: К 100-летию со дня рожд. // МШ. 1960. № 2.

В. О. Добровольський

Стаття оновлена: 2004