Болгарчук Олександр Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Болгарчук Олександр Володимирович

БОЛГАРЧУ́К Олександр Володимирович (20. 08. 1951, Харків) – актор, співак (баритон). Засл. арт. України (1993). Закін. Харків. ін-т мист-в (1973; викл. О. Борисова, А. Уманець, Р. Черкашин). Працював у естрад. колективах: «Либідь» (Київ, 1973), «Голоси дружби» (Запоріжжя, 1974), «Музики» (Ужгород, 1975–76), «Товтри» (Хмельницький, 1977–81). Від 1981 – арт. хору ансамблю пісні й танцю «Подолянка» (від 1989 – «Козаки Поділля») Хмельн. обл. філармонії. У 80-х рр. – соліст естрад. фольклор. групи «Розмай» (у складі ансамблю «Подолянка»). Серед ролей – Стецько (вокал.-хореогр. композиція «Подільські вечорниці», 1977), Меланка, Вовк, Дід Мороз (композиція «Подільські новорічні ігри», 1986), Богдан Хмельницький (композиція «Перемога під Пилявою», 1986), Поет (композиція «Шевченкіана», 1988). У репертуарі – укр. нар. пісні, пісні на слова поділ. поетів (музика М. Балеми): «Гей, Поділля!», «І всюди музика ясна», «Пишногорда», «Про солов’я», «У хати чотири сторони», «Наворожила циганка», «Сільська родина» та ін. Володіє академ., фольклор. та естрад. манерами виконання; виступає у лірич. та комедій. амплуа у піснях і композиціях.

Літ.: Облогін П. «Я так її люблю» // Поділ. вісті. 1992, 14 квіт.; Навколова Т. «На роль Гамлета ніколи не претендував» // Є. 2001, 9–15 лип.

Є. Є. Бєлова

Стаття оновлена: 2004