Болдирев Володимир Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Болдирев Володимир Степанович

БО́ЛДИРЕВ Володимир Степанович (15(28). 07. 1911, ст. Ханженкове, нині Донец. обл. – 29. 03. 1993, Київ) – живописець, графік. Чоловік Євдокії, батько Наталії Болдиревих. Засл. діяч мист-в УРСР (1990). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Навч. у Харків. худож. ін-ті (1932-34), закін. Київ. худож. ін-т (1939; викл. Ф. Кричевський і К. Єлева); від 1948 – його викл., від 1952 – доц., від 1963 – проф. Учасник худож. виставок від 1946, персон. 1982 і 1989 у Києві. Співавтор розпису павільйону України на ВДНГ у Москві (1951–54). Важливе місце у творчості Б. займає тема війни. Пейзажі Б. глибоко ліричні. Художник умів скупими худож. засобами найадекватніше передати стан природи. Твори зберігаються в НХМ, музеях Т. Шевченка у Києві та Каневі, ХМ Сімферополя й Севастополя, м. Горлівка (Донец. обл.), м. Корсунь-Шевченківський (Черкас. обл.), Миколаєва, худож. фонді НСХУ, фондах Мін-ва культури й мист-в України.

Тв.: живопис – «Східна Пруссія» (1947), «Похорон Т. Шевченка в Каневі» (1950), «Будівництво домни» (1957), «Нова вулиця» (1961), «Крейдяні гори» (1970), «Київ будується» (1975), «Крим» (1977); графіка – «Будівництво домни» (1957), «Новий будинок» (1960), «Дощі косі» (1975), «Сніжна зима», «Чорне море», «Гурзуф», «Медсестра Клава» (усі – 1984), «Фронтовий альбом» (1985), «Карпати» (1986), «Дорога в парку», «Осінь» (обидва – 1988), «Біля річки», «Полудень», «Літо» (всі – 1989), «Дорога до села» (1990).

Літ.: Дипломники Киевского художественного института // ОМ. 1939. № 9; Во имя Родины // Мистецтво. 1963. № 3.

А. Г. Козаченко

Стаття оновлена: 2004