Болдирева Євдокія Гаврилівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Болдирева Євдокія  Гаврилівна

БО́ЛДИРЕВА Євдокія Гаврилівна (30. 01(12. 02). 1916, м. Кривий Ріг, нині Дніпроп. обл.) – живописець. Чл. НСХУ (1946). Дружина Володимира, мати Наталії Болдиревих. Закін. Київ. худож. ін-т (1946; викл. О. Шовкуненко, М. Шаронов). Працює живописцем у Худож. фонді України (від 1947). У серії «Вдови Великої Вітчизняної» (розпочата 1968) жін. постаті піднесені до рівня символу. У творах шевченк. тематики – увага до деталей як складників великої і велич. теми. Характер. ознакою малярства Б. є експресивний мазок, соковита яскравість кольорів. Твори зберігаються в НХМ, Нац. музеї Т. Шевченка.

Тв.: «Дніпро під Вишгородом», «Автопортрет» (обидва – 1946), «Київ. Вокзал» (1951), «Хата в Моринцях», «Зима» (обидва – 1952), «В Кобзаревій хаті», «Подружжя Кисіль» (обидва – 1961), «Дорога до Чернечої гори» (1964), «Холодно» (1966), «Пам’ять батьків» (1969), «Ланкова» (1971), «Юний кролівник» (1972), «Бульдонеж» (1978), «Седнів. Кам’яниця» (1986).

Літ.: Каталог виставки. К., 1975; Родина // КіЖ. 1997, 6 серп.

Т. П. Чуйко

Стаття оновлена: 2004