Болід - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Болід

БОЛІ́Д (від грец. βολίς (βολίδος) – метальний спис) – яскравий метеор, блиск якого при спостереженні з Землі перевищує блиск планети Венера. Тому яскраві Б. можна спостерігати і вдень. Б. – тверді космічні частинки, які входять у земну атмосферу зі швидкістю від 11 до 72 км/сек. і мають маси від кількох грамів і більше. Вони здебільшого утворюються в результаті дроблення малих планет – астероїдів у результаті їх зіткнень. Світіння Б. триває до вис. 30–70 км, звичайних метеорів – до вис. 80 км. Політ яскравих Б. триває 4–10 сек. і може супроводжуватися звук. ефектами, які «наведені» в навколишніх земних предметах явищем Б. Інколи явища Б. закінчуються падінням метеоритів. Після прольоту Б. залишається слід, який складається з іонізов. газів і пилу. Особливо багато пилу виділяють залізні метеороїди. Освітлені Сонцем денні пилові сліди від Б. можна спостерігати годинами. Часом химерні й непередбачувані викривлення таких слідів демонструють напрями та швидкості атмосфер. течій на різних висотах. Літ.: Кулик Л. А. Вниманию наблюдателей болидов. Москва, 1941; Астапович І. С. Метеори і метеорити. К., 1966; Соботович Э. В., Семененко В. П. Происхождение метеоритов. К., 1985; Дубровский Ю. В. Наблюдение яркого метеора // Кометный циркуляр. Москва, 1985. № 2 339; Каленіченко В. В. Обернені задачі фізики болідів. К., 2000.

В. Г. Кручиненко

Стаття оновлена: 2004