Болотов Геннадій Георгійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Болотов Геннадій  Георгійович

БО́ЛОТОВ Геннадій Георгійович (27. 09. 1939, м. Владивосток, РФ) – актор. Засл. арт. УРСР (1987). Чл. НСКінУ (1985). Закін. театр. студію при Архангел. драм. театрі (1966; майстерня С. Плотникова) та Київ. ін-т театр. мист-ва (1981; режисер, ф-т, викл. В. Ткаченко). 1957–73 працював у драм. театрах Актюбинська, Архангельська, Дніпропетровська. В кіно знімається від 1963; від 1973 працює на Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. Поставив за власним сценарієм на студії «Укртелефільм» стрічку «Сільські бувальщини» (1991).

Ролі: Однойко («Вогонь», 1974, реж. Ю. Лисенко), Єгоров («Дума про Ковпака», 1974–78, реж. Т. Левчук), Меркулов («Талант», 1977, реж. В. Довгань), Ворґезі («Спокута чужих гріхів», 1978, реж. В. Підпалий), Крайнюков («Якщо ворог не здається», 1983, реж. Т. Левчук), Дружинін («В лісах під Ковелем», 1984, реж. Ю. Тупицький), Волокуша («Штормове попередження», 1988, реж. С. Омельчук), Вороній («На прив’язі біля злітної смуги», 1989, реж. В, Хмельницький), Малишев («Війна», 1990, реж. Т. Левчук, Г. Кохан), генерал-полковник Мальчик («Пані удача», 2001, реж. М. Мігунова), Петренко («Критичний стан», 2002, реж. А. Матешко).

Пр.: Без грима и костюма. К., 1994.

О. Б. Парфенюк

Стаття оновлена: 2004