Корк Авґуст Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корк Авґуст Іванович

КОРК Авґуст Іванович (22. 07(03. 08). 1887, с. Аардла Ліфлянд. губ., нині Тартус. пов., Естонія – 12. 06. 1937, Москва) – військовик. Командарм 2-го рангу (1935). Закін. Чугуїв. піхотне юнкер. уч-ще (нині Харків. обл., 1908), Микол. військ. академію (1914), прискорені курси Київ. військ. школи льотчиків-спостерігачів (1917). Учасник 1-ї світ. війни, підполковник (1917). У 1918 всту­пив до Червоної армії. Команду­вав арміями, зокрема 6-ю, яка восени 1920 брала участь у про­риві перекоп. укріплень і боях із військами генерала П. Врангеля у Криму. Відзначений ордена­ми Червоного Прапора (1919, 1920). У 1921–22 – командувач Харків. військ. округу та пом. ко­мандувача ЗС України й Криму. Також був командувачем Зх. (1924–26, з перервою), Білорус. (1926–27), Ленінгр. (1927–28) і Моск. (1929–35) військ. ок­ру­гів; військ. аташе у Німеччині (1928) та нач. Упр. постачання Червоної армії (1929); нач. Військ. академії ім. М. Фрунзе (від 1935). Автор низки праць із проблем військ. теорії та історії, навч. і ви­ховання військ. У травні 1937 за­арешт., у червні того ж року разом із групою рад. воєначальників за звинуваченнями у зраді батьківщині й участі у військ.-фашист. змові засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1957. У Харкові його ім’ям названо вулицю.

Літ.: Август Корк: Док. и мат. Тал­лин, 1981; Горелик Я. М. Август Корк // Вопр. истории. 1987. № 7; Черушев Н. 1937 год: Элита Красной армии на Гол­гофе. Москва, 2003; Лазарев С. Е. Со­­циокультурный состав советской воен­ной элиты 1931–1938 гг. и ее оценки в прессе русского зарубежья. Воро­неж, 2012.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2014