КОТОРО́ВИЧ Богодар Антонович (03. 07. 1941, м. Грубешів, нині Люблін. воєводства, Польща – 04. 07. 2009, Київ) – скрипаль, педагог. Батько М. Которович. Проф. (1985), чл.-кор. АМУ (1997). Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1985), премія ім. В. Вернадсько­го (2000). Нар. арт. України (1979). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2001). Лауреат міжнар. конкур­сів скрипалів ім. Дж. Енеску (Бу­харест, 1967) та ім. Н. Паґаніні (м. Ґенуя, Італія, 1971; обидва – 2-а премія). Закін. Моск. консер­ваторію (1966; кл. Ю. Янкелеви­ча) та аспірантуру при ній (1969). У 1966–69 – концертмейстер Держ. симф. оркестру УРСР, вод­ночас від 1967 – соліст філармо­нії. За сумісн. від 1967 викладав у Нац. муз. академії України (усі – Київ): від 1982 – зав. каф. струн. інструментів, від 1985 – скрипки. Засн. і кер. Держ. ка­мер. ансамблю «Київські солісти» (від 1995). К. здобув визнан­ня як блискучий виконавець тво­рів Н. Паґаніні (1999 зіграв 2 сольні концерти на скрипці Паґаніні «Cannone» роботи Ґварне­рі, яку спеціально до Києва при­возив мер Ґенуї, де вона зберігається), А. Вівальді, Й.-С. Ба­ха, Я. Сібеліуса, Д. Шостаковича. З його діяльністю пов’яз. розквіт сучас. укр. скрипк. виконавства. У творчості К. вдало поєднані най­кращі традиції рос. та віт­чизн. скрипк. шкіл. Орган. єдність життя і творчості К. надавала особливої експресії та динаміки його мист-ву. К. – пер­ший виконавець творів укр. ком­позиторів В. Бібика, В. Губарен­ка, К. Домінчена, М. Скорика та ін. Гастролі в Італії, Франції, Нідер­ландах, Великій Британії, Німеч­чині, Канаді, Пд. Кореї, Япо­нії, країнах СНД. Мав записи на грам­платівках. 2009 разом із доч­кою записав альбом «Фердинанд» (класична музика для дітей). Був чл. журі низки міжнар. конкурсів, головою Міжнар. кон­курсу скрипалів ім. М. Ли­сенка у Києві. К. створив власну вико­нав. школу. Серед учнів – лауреа­ти міжнар. конкурсів П. Бон­дас, А. Коміссарова, М. Которович, Т. Печений, Б. Півненко, О. Рівняк, О. Семчук, К. Стеценко, Д. Тка­ченко, К. Шарапов, Т. Яро­пуд. У Харкові 1995 започаткова­но Між­нар. конкурс юних скрипа­лів К.

Літ.: Доріченко О. І скрипки голос чарівний // Україна. 1979. № 45; Бєляє­ва М. Завжди в пошуку // Музика. 1985. № 3; Павлий Г. Богодар Которович // Сов. музыка. 1987. № 5; Юсов С. Ви­­датні викладачі скрипкових класів Київ­ської консерваторії // УМ. 1990. Вип. 25; Сікорська І. Перша скрипка // УК. 2001. № 6; Спренціс О. Богодар Которович (До 60-річчя від дня народж.) // Мист. обрії’2001–02: Альм. К., 2003; Його ж. Педагогічні принципи Б. А. Которовича. К., 2012; Семененко Н. «Моменти істи­ни» Богодара Которовича // День. 2013, 24 січ.

О. В. Спренціс