Бондар Анатолій Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бондар Анатолій Олексійович

БО́НДАР Анатолій Олексійович (30. 10. 1945, с. Голубівка Ворошиловгр. обл., нині м. Кіровськ Луган. обл.) – графік, різьбяр. Лауреат низки укр. та міжнар. конкурсів плаката (Київ – 1978–79, 1984; Москва – 1984, 1986). Чл. НСХУ (1985). Закін. Київ. худож. ін-т (1980; майстерня Т. Лящука). Від 1977 бере участь у респ. та міжнар. виставках. У ранній творчості переважає політ. та громадян. тематика; згодом зосередився на відображенні християн. світосприйняття. Від 1992 займається виготовленням сопілок, різних за діапазоном звучання, формою, матеріалом (горіх, яблуня, груша), оздоблюючи їх різьбленням. Розробив власну техніку нанесення зображення на арматуру листка рослини.

Тв.: плакати – «Після нас – хоч потоп» (1978), «Зоряні війни...» (1986), «Пам’яті Сергія Хаджинова» (1988), «Куди йдеш?» (1990), «Горе тобі, земле...» (1994), «Горе, краю, тобі...» (2000); графіка – «Тиша» (1985), «Портрет мами», «У володіннях сну», диптих «Альтернатива» (всі – 1993), «Видіння» (1994), «Шлях без Бога», «На берегах Лугані» (обидва – 1995), «Пошуки минулого» (1998), «Ранкове світло» (1999), «Український скоропис» (2000), «Птахи надвечір’я» (2001).

Літ.: Мусій М. Самозосередженість. Анатолій Бондар // ОМ. 2002. № 4.

М. М. Мусій

Стаття оновлена: 2004