Бондар Андрій Данилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бондар Андрій  Данилович

БО́НДАР Андрій Данилович (25. 08 (07. 09). 1913, с. Степанівка, нині Шрамків. р-ну Черкас. обл. – 23. 11. 1983, Київ) – педагог. Д-р пед. н. (1969), проф. (1970). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Кременчуц. пед. ін-т (1935). Учителював (1945–54). Працював дир. Центр. ін-ту підвищення кваліфікації кер. працівників нар. освіти УРСР (1954–56); ст. н. с., заст. дир. і зав. відділу шкіл-інтернатів НДІ педагогіки УРСР (1956–62); від 1963 – доц., від 1970 – проф. каф. педагогіки Київ. ун-ту. Досліджував проблеми школознавства, громадян. виховання, дидактики ВШ, історії освіти та виховання.

Пр.: Організація внутрішкільного контролю. 1958; Розвиток суспільного виховання в Українській PCP (1917–1967). 1968; Навчально-виховна робота в школах-інтернатах і школах продовженого дня: Посіб. 1969 (співавт.); Дидактика вищої школи: Курс лекцій. 1970. Вип. 1; Семінарські заняття у вищій школі. 1974; Лабораторні і практичні роботи у вищій школі. 1977 (усі – Київ).

Л. Д. Березівська

Стаття оновлена: 2004