Бондар Василь Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бондар Василь Васильович

БО́НДАР Василь Васильович (15. 01. 1954, с. Теліжинці Тетіїв. р-ну Київ. обл.) – прозаїк, публіцист. Чл. НСПУ (1995). Закін. Київ. ун-т (1980). Працював худож. кер. сільс. клубу; в газетах Кіровоградщини («Молодий комунар», «Вечірня газета»); Бюро пропаганди СПУ; книжковому Центр.-Укр. вид-ві; від 1995 – голова Кіровогр. обл. орг-ції НСПУ. Перші твори опубл. наприкінці 1970 у тетіїв. рай. газеті. Окремими книгами вийшли зб. оповідань «Одвідини» (1994) та «Смарагдові китиці у воді» (2001; обидві – Кіровоград). Автор-упорядник докум.-публіцист. кн.: «Голоси із 33-го. Голодомор на Кіровоградщині» (1993), «Ми, переможені Чорнобилем» (1996), «Сповіді з-за ґрат» (1997), «OST – тавро неволі» (2000; усі – Кіровоград). Проза Б. характеризується реаліст, деталями, вдалими портретами сучас. життя.

Літ.: Михайлюта О. Сільська проза Василя Бондаря // Молодь України. 1995, 4 трав.; Хороб М. Від традицій до постмодерну: еволюція героя сучасної української малої прози 60–90-х рр. 20 ст. // Вісн. Прикарп. ун-ту. Сер. Філологія. Ів.-Фр., 1997. Вип. 2; Кодак М. Душа під вантажем доби // Дніпро. 1997. № 3–4.

Л. В. Куценко

Стаття оновлена: 2004