Бондар Олександр Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бондар Олександр  Іванович

БО́НДАР Олександр Іванович (21. 11. 1952, м. Вознесенськ Микол. обл. – 29. 03. 2013, Одеса) – мовознавець. Д-р філол. н. (1999), проф. (1999). Закін. Одес. ун-т (1975), де й працює від 1979: асист., доц. (1980–82, від 1996), одночасно 1981–92 та від 1999 – зав. каф. укр. мови. Осн. напрями наук. дослідж.: функціон. граматика, історія укр. мови, проблеми соціолінгвістики, лінгвіст. екології та комп’ютер. лінгводидактики. Перекладав з польс. та англ. мов. Опубл. його переклади творів С. Лема «Футурологічний конгрес» («Вежа», 1995–96, № 1/3), Дж. Грішема «Кінець справи Пелікана» (там само, 1997, № 6/9).

Пр.: Лінгвістична категорія часу як відображення реального часу // Мовознавство. 1986. № 2; Відображення в темпоральній лексиці слов’янських мов розвитку уявлень стародавніх слов’ян про час // Розвиток духовної культури слов’ян, народів: Зб. наук. пр. К., 1991; Темпоральні відношення в сучасній українській літературній мові: Система засобів вираження. О., 1996; Мова як визначальний етноутворюючий чинник у зв’язку з соціолінгвістичною ситуацією на Півдні України // 4-й Міжнар. конгрес україністів: Південь України: Доп. та повідомлення. О., 1999; Взаємодія датування з іншими темпоральними полями // Зап. з укр. мовознавства. 2001. Вип. 11.

Літ.: Професори О(Н)У; Олександр Іванович Бондар (21.11.1952 – 29.03.2013) // Укр. мова. 2013. № 2.

Н. М. Хрустик

Стаття оновлена: 2016