Бондар Олександр Несторович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бондар Олександр Несторович

БО́НДАР Олександр Несторович (15. 04. 1937, с. Поромівка, нині Володар.-Волин. р-ну Житомир. обл.) – актор і режисер. Засл. арт. УРСР (1972). Закін. актор. (1964; викл. Л. Олійник) і режисер. (1972; викл. В. Харченко) ф-ти Київ. ін-ту театр. мист-ва. Працював у Житомир. ім. І. Кочерги (1964–74), Кіровогр. ім. М. Кропивницького (1974–80), Рівнен. (1980–81) укр. муз.-драм. театрах; Дніпродзержин. рос. муз.-драм. театрі (1981–94). Нині на пенсії.

Ролі: Марко Безсмертний («Правда і кривда» за M. Стельмахом), Тераччіні («Пам’ять серця» О. Корнійчука), Городничий («Ревізор» M. Гоголя), Большов («Банкрут» О. Островського), Поліцейський («Чи не пришити стареньку?» М. Самойлова).

Вистави: «Не просте, а золоте» Ю. Чаповецького (1975), «Гріх і покаяння» І. Карпенка-Карого, «Титарівна» М. Кропивницького, «Римська лазня» С. Стратієва (усі – 1977), «Прощання в червні» О. Вампілова, «Дикий Ангел» О. Коломійця (обидві – 1978; 1-а постановка; грав роль Платона), «Маестро, туш!» M. Зарудного, «Суєта» Карпенка-Карого, «Ревізор» М. Гоголя (усі – 1979), «Шрами» Е. Шабана (1980), «Поріг» О. Дударева (1981, роль Батька), «На півшляху до вершини» П. Устинова (1982), «Нічний незнайомець» (1982) та «Російська таємниця» (1983) В. Дмитрієва, Б. Рацера та В. Константинова, «Розлучення по варшавськи» Ю. Тирлачика, 3. Зборовського (1989).

В. П. Шурапов

Стаття оновлена: 2004