Которович Геннадій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Которович Геннадій Іванович

КОТОРО́ВИЧ Геннадій Іванович (псевд. і крипт.: Роман Гучванович, Пегас з-над Гучви, КТВ, КТҐ; 23. 01(05. 02). 1916, Росія – 30. 11. 1964, Мюн­хен) – журналіст, публіцист. Закін. г-зію у м. Замостя (Польща, 1935), навч. на правн. ф-ті Варшав. ун-ту. Водночас працював у літ.-наук. мі­сячнику «Промінь» (Луцьк, 1926), кор. г. «Діло», «Новий час» та польс. часопису «Polityka» (за ред. Є. Ґедройца). Наприкінці 1940 виїхав до Берліна, спів­працював із г. «Краківські вісті» (Краків, 1940–44), редагував тижневик для українців військовополонених Червоної армії «Нова доба» (1941–44), г. «Укра­їнський доброволець» (1943–45) та «За Україну» (1945). Водночас 1939–45 спів­працював із г. «Голос». Брав активну участь у визволенні укр. вояків з нім. таборів, залучив до журналіст. праці низку відомих (Ю. Липу, О. Лятуринську, Є. Маланюка, Б. Ольхівського) і молодих укр. літераторів. Перед наступом рад. військ на Берлін переїхав до м. Фюрт (Німеччина), редагував тижневик «Неділя» (Швайнфурт, Ашаффенбурґ, Авґсбурґ, 1945–52), працював в Укр. ред. радіо­станції «Вільна Європа» (Мюнхен), співробітничав із зх.-європ. часописами, входив до управи Союзу укр. журналістів на чужині (від 1950). Спів­автор вид. «Науковий збірник професорові докторові Іванові Огієнкові в тридцяту річницю його наукової та громадської праці присвячують товариші й учні» (Варшава, 1937).

Літ.: Осадчук Б. «Вам життя капає з пера»: Мемуар. фрагмент про Геннадія Которовича // Сучасність. 1966. № 1; Горний М. Українці Холмщини і Підляш­шя: Видатніші особи ХХ ст. Л., 1997; Комариця М. Которович Геннадій Іванович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2007. Вип. 14.

М. М. Комариця

Статтю оновлено: 2014