Бондаренко Григорій Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бондаренко Григорій  Антонович

БОНДАРЕ́НКО Григорій Антонович (Августович; 31. 01 (12. 02). 1892, м. Новогеоргіївськ Херсон. губ., нині затопл. Кременчуц. водосховищем – 31. 01. 1969, Харків) – графік, живописець і педагог. Чл. СХ УРСР (1938). Закін. Одес. художнє уч-ще (1915; майстерня К. Костанді), навч. в АМ у Петрограді (1915–17; викл. Г. Залеман, І. Творожников), закін. Вищий держ. худож.-тех. ін-т в Ленінграді (1927; викл. К. Петров-Водкін, В. Конашевич). 1920–23 працював у Харків. майстерні Укр. відділ. РОСТА і розписував разом з В. Єрмиловим Вощенківські казарми, а також видавав агітаційні «Вікна сатири» разом з А. Волненком, О. Хвостенко-Хвостовим. 1927–41 – дизайнер та ілюстратор худож. видань для дітей (Харків, Одеса, Київ). 1945–69 – викл., від 1948 – проф. Харків. худож. (від 1963 худож.-пром.) ін-ту. Книжк. графіці Б. притаманні конструктивна ясність рисунку, яскрава образність, композиц. винахідливість, тонке розуміння дит. психології (І. Тургенєв «Муму», X.; О., 1934; С. Маршак «Пошта», X., 1935; Л. Квітко «Лист товаришу Ворошилову», X., 1935; 1937; Г. Бондаренко «Два Мишуки», X., 1940; Леся Українка «Вишеньки», X., 1947; М. Лєрмонтов «Бородіно», X., 1948 та ін.). Тематично твори станк. графіки Б. складають дві великі групи: жанр, композиції та пейзаж. Серед перших чимало композицій присвячено життю Т. Шевченка («Т. Шевченко на засланні», 1939; «Т. Шевченко та його земляк А. Обеременко», «Малий Тарас слухає діда»; обидві – 1961). Низка літографій присвячена зображенню подій більшов. перевороту 1917 та воєн. дій 1918–20 («Похорон Вакуленчука», 1935; «1918 рік. Партизани», 1948). Автор циклу індустр. пейзажів та композицій, які зображують трудові процеси («Вирубка металу», 1947; «Ливарний двір», «Чищення ковша»; обидві – 1957). Зображення природи Б. містять широкий діапазон настроїв: від епіч. (зокрема «На Дніпрі», 1947; «Полудень. Дніпро», 1948) до проникл. ліризму («Ріка Тясмин», «Рідні місця», «Весна»; всі – 1944). Б. відомий також як майстер міського пейзажу («Харків. Пам’ятник Т. Шевченкові», 1936; «Харків. Вулиця Університетська», 1960 та ін.). Учасник худож. виставок від 1924. Персон. – у Харкові (1962, 1974). Твори зберігаються в НХМ, Харків. ХМ.

Літ.: Турченко Ю. Я. Український радянський естамп. К., 1962; Изобразительное искусство Харькова. Москва, 1978; Мистецькі шляхи Харківщини. X., 1998; Куликов В. Бондаренко Г. А.: Альбом. X., 2002.

В. М. Куликов

Стаття оновлена: 2004