Бондаренко Леонід Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бондаренко Леонід  Іванович

БОНДАРЕ́НКО Леонід Іванович (24. 03. 1932, с. Вознесенське Ростов, обл., РФ) – живописець. Чл. НСХУ (1971). Працював у Маріуп. майстернях Донец. худож.-вироб. комбінату Худож. фонду України (від 1945). Учасник виставок від 1957. Персон. – в Маріуполі (1964, 1967, 1982), Донецьку (1983). Працює також у жанрах графіки й плаката. Творчій манері Б. притаманні емоційність колориту, відчуття тонал. співвідношень і композиц. співмірностей, епічна широта задумів, поетичність та емоц. насиченість. Твори зберігаються в Донец. ХМ, Горлів., Дніпроп. картин. галереях, Маріуп. краєзнав. музеї.

Тв.: «У парку» (1958), «Чайка над “Азовсталлю”» (1959), «Завод “Коксохім’’», «На гойдалках» (обидва – 1960), «На землі Донеччини» (1976), «Стіг» (1979), «Маріупольська гавань у 20-і роки» (1979–80), «Повстання на заводі “Провідане”» (1980), «Якби каміння могло говорити», «Дівчина у червоному» (обидва – 1982), «Заповідник Кам’яних могил», «А діти не їдуть» (обидва – 1989), «Матуся» (1990), «А маки цвітуть» (2002).

Літ.: Демченко А. Творческий портрет: Каталог выставки. Д., 1972.

В. М. Арнаутов

Стаття оновлена: 2004