Бондаренко Микола Гнатович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бондаренко Микола  Гнатович

БОНДАРЕ́НКО Микола Гнатович (20. 12. 1913(02. 01. 1914), с. Картушине, нині Антрацитів. р-ну Луган. обл. – 31. 08. 1999, Кіровоград) – живописець. Чл. НСХУ (1978). Премія ім. В. Винниченка (1995). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Навч. від 1931 у Київ. худож. ін-ті, від 1939 – в Одес. худож. уч-щі (обидва навч. заклади не закінчив). Працював на Донбасі в ред. г. «Вперед» (1935–36), в Кіровограді – у ред. г. «Кіровоградська правда», в худож. артілі ім. Жданова, у майстерні Худож. фонду УРСР (до 1998). Від 1970 брав участь у респ. та обл. виставках. Персон. – у Кіровограді (1996). Працював у жанрах станк. живопису, темат. картини, портрета, пейзажу. Твори зберігаються в НХМ, Кіровогр. обл. музеї.

Тв.: «Битва за Кіровоград» (1974, діорама), «Вівсяне поле» (1975), «Перехід через Малий Хінґан» (1976–78), «Повернувся з перемогою» (1980), «Хворий Т. Шевченко» (1990), «Ще не вмерла Україна» (1993–94), «Українська мадонна» (1995), «Смерть гетьмана Івана Мазепи» (1997–98).

М. І. Церна

Стаття оновлена: 2004