Бондарчук Сергій Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бондарчук Сергій  Федорович

БОНДАРЧУ́К Сергій Федорович (25. 09. 1920, с. Білозерка, нині смт Херсон. обл. – 20. 10. 1994, Москва) – актор і режисер кіно. Нар. арт. СРСР (1952). Міжнар. премія Академії Сімба (Італія, 1982). Держ. нагороди СРСР. Навч. у Ростов. театр. уч-щі (1938–42), закін. ВДІК (1948; майстерня С. Герасимова і Т. Макарової). Працював у ньому викл. (1971–94), проф. (від 1974). Знімався на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка: гол. ролі у х/ф «Тарас Шевченко» (1951, реж. І. Савченко; Сталін. премія та премія Міжнар. кінофестивалю в м. Карлові-Вари; обидві – 1952), «Іван Франко» (1956, реж. Т. Левчук), «Дядя Ваня» (1970, реж. А. Михалков-Кончаловський), «Вибір мети» (1974, реж. І. Таланкін), роль Монтанеллі («Овід», 1980, реж. М. Мащенко; Держ. премія України ім. Т. Шевченка, 1982); диктор. текст (вірші Т. Шевченка) у худож.-докум. стрічці «Тарас» (1989; реж. В. Сперкач, «Укркінохроніка»). Серед ін. ролей: Валько («Молода гвардія» за О. Фадєєвим; 1948, реж. С. Герасимов), гол. роль у фільмі «Кавалер Червоної Зірки» (за однойм. романом С. Бабаєвського; 1950, реж. Ю. Райзман), «Адмірал Ушаков» (1953, реж. М. Ромм), «Незакінчена повість» (реж. Ф. Ермлер), «Отелло» (реж. С. Юткевич), лікар Димов («Вітрогонка», реж. С. Самсонов; усі – 1955), рос. партизан Федір (в італ. фільмі «У Римі була ніч», 1960, реж. Р. Росселліні), Курчатов («Вибір мети», 1974, реж. І. Таланкін), отець Сергій («Отець Сергій», 1978, реж. Г. Данелія, І. Таланкін). Створив фільми: «Доля людини» (1959, Соколов; Ленін. премія, 1960; гол. приз Міжнар. кінофестивалю в Москві, 1960), «Війна і мир» (1967, Безухов; премія «Оскар», 1968), «Вони воювали за Батьківщину» (1975, Звягінцев; Держ. премія РРФСР, 1977), «Степ» (1977, Омелян), «Червоні дзвони» (1982, 2 серії; Держ. премія СРСР, 1984), «Мексика у вогні» (гол. премія Міжнар. кінофестивалю у м. Карлові-Вари, 1982), «Борис Годунов» (1986, Борис Годунов), «Тихий Дон» (1992). Осн. мотив актор. творчості – драм. конфлікт між зовн. сусп. регламентацією і багатством внутр. світу людини; як режисер схильний до екранізації епіч. істор. сюжетів. 1971–85 – секр. правління СКін СРСР.

Літ.: Шалуновский В. Сергей Бондарчук. Москва, 1959; 1977; Туманова П. Талант и трудовое творчество народного артиста СССР С. Бондарчука. Москва, 1961; Ханютин Ю. М. Сергей Бондарчук. Москва, 1962; Слободян В. Р. Кіноактор і сучасність. К., 1987; Высторобец А. И. Сергей Бондарчук. Судьба и фильмы. Москва, 1991.

В. М. Войтенко

Стаття оновлена: 2004