Боністика

БОНІ́СТИКА — допоміжна історична дисципліна, що ви­вчає бони як історичні джерела, політико-економічні документи та культурні памʼятки минулого. Б. тісно повʼязана з нумізматикою. Як наука в СРСР виникла на початку 20 ст., коли в обігу, крім загальнодержавних грошей, зʼявилася величезна кількість місцевих та приватних випусків паперових грошей. У рад. часи Б. була напів­забороненою. Широкого роз­витку набула у 80–90-і рр. 20 ст., коли в Україні, РФ та ін. країнах СНД госп­розрахункові, місцеві та приватні випуски грошей зʼявлялися десятками тисяч і було знято негласну заборону публічного аналізу грошових справ у державі. На від­міну від нумізматики, яка ви­вчає металеві гроші, Б. ви­вчає гроші, виготовлені на папері, шкірі, тканині тощо. Б. також ви­вчає грошові знаки та їх сурогати, які не були допущені до грошового обігу, пробні примірники, незакінчені банкноти і спец. випуски. 

Перші паперові гроші зʼявились у Китаї ще за 2700 рр. до нашої ери. У 9–15 ст. паперові гроші в Китаї стали звичайним явищем. У Європі та Пів­нічній Америці паперові гроші зʼявились у 17 ст. (1662 — у Швеції, 1690 — у Мас­сачусетсі). Першою широкомас­штабною акцією в Європі з випуску паперових грошей була реформа банкіра Дулона Ло у Франції 1716–20. Його банком випущено в обіг величезну кількість незабезпечених грошей — різних цін­них паперів, що мали загальнообовʼязковий обіг як гроші. Це при­звело до їх знеціне­н­ня, роз­оре­н­ня їхніх власників, краху всієї системи. В Росії перші паперові гроші зʼявилися 1769. 

На території України перші приватні гроші ви­йшли 1848 у місцевостях, що були під владою Австро-Угорщини. Перші загальнодержавні гроші випущено українським урядом у січні 1918. Описано 515 населених пунктів України, де 1742 емітенти випустили більш як 11 тис. грошових паперових знаків. До них належать гроші, випущені урядами України за часів В. Вин­ниченка, М. Грушевського, П. Скоропадського, С. Петлюри, місцевими отаманами й ватажками Н. Махном, Хмарою, ОУН–УПА, окупаційними військами, урядами України після здобу­т­тя незалежності та різними організаціями, під­приємствами. 

На території України в обігу було 320 назв грошових знаків, а основні грошові одиниці — 28 назв. Характерні ознаки бон — емблематична (герби, емблеми, символічні знаки), палео­графічна (шрифти, моно­грами, під­писи та рукописні помітки), сфрагістична (печатки, перфорації, конгреви, поштові штемпелі), хронологічна (дати), метрологічна (номінали), орнаментальна (прикраси), філі­гранологічна (водяні знаки й матеріал, на якому виготовлено грошовий знак), епі­графічна (додаткові на­друки, зроблені вже після емісії грошових знаків), дипломатична (формуляр, зміст написів), орфо­графічна (орфо­графія текс­тів). Елементи зовнішнього оформле­н­ня грошових знаків від­ображають культурні традиції й потреби су­спільства, його окремих соціальних верств, а також емітентів — організацій та окремих осіб, які випускали цінні папери. Ви­вчаючи зміни кожного з компонентів оформле­н­ня бон будь-якої держави можна простежити зміни у сферах життя су­спільства, перед­усім політичного та економічного характеру. 

Бони — своєрідні історичні памʼятки, джерела ви­вче­н­ня історії країн та народів, їхнього економічного й політичного роз­витку, історії грошового обігу та фінансів. Їх можна роз­глядати як джерела з історії культури, образотворчого мистецтва, графіки малих форм, а також як обʼєкти ви­вче­н­ня історії бонової технології, полі­графії, водяних знаків від зародже­н­ня паперових грошових знаків, а також інших типів бон (на­приклад, облігацій, акцій, векселів тощо). У процесі ви­вче­н­ня історії різних паперових грошових знаків та їх конкретних різновидів як історичних джерел сут­тєвим є виявле­н­ня тих установ, організацій і під­приємств, які їх випустили — емітентів. При цьому важливо встановити причини, час та об­ставини випуску грошових знаків, їх емісії. Історія емісії державними чи приватними під­приємствами як грошових знаків, так і банківських білетів, цін­них паперів (акцій, облігацій тощо) містить інформацію стосовно процесів, що від­буваються в різних державах на окремих етапах їхнього існува­н­ня. Для ви­вче­н­ня та колекціонува­н­ня бон є певні класифікації.