Бонітування ґрунтів - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бонітування ґрунтів

БОНІТУВА́ННЯ ҐРУНТІ́В – порівняння ґрунтів за агровиробничими властивостями. Бонітет ґрунту – показник якості ґрунту, його продуктивності. Б. ґ. є важл. складовою земельного кадастру, екон. і грош. оцінки ґрунтів. Розрізняють заг. (бал за станом родючості) й частк. (бал для окремих с.-г. культур) бонітети. Осн. діагност. критеріями при бонітуванні є морфогенет. і найстабільніші властивості ґрунтів (гранулометричний склад, хім. і фіз. ознаки), а також багаторічні дані врожайності осн. культур. Такі особливості ґрунт. покриву, як зволоженість, рельєф, оґлеєність, пожив. режим, кам’янистість тощо, оцінюють за допомогою поправк. коефіцієнтів до балу бонітету. Просторовим об’єктом бонітування виступає агроґрунтова група (в Україні) чи ґрунт. різновид (у Росії, Молдові та ін. країнах СНД). В Україні Б. ґ. вперше проводилося в 60-х рр. 20 ст. на базі багаторіч. даних урожайності культур. Остан. часом проведено 2-й тур бонітування з допомогою досконалішої методики, в основу якої покладено властивості ґрунтів. Результати бонітування використовують для групування і картографування ґрунтів за їхньою продуктивністю, визначення придатності ґрунтів для вирощування польових культур, оцінки результатів госп. діяльності, а також при оподаткуванні доходів землевласників.

Літ.: Медведев В. В. и др. Методические рекомендации по проведению бонитировки почв. К., 1993.

В. В. Медведєв

Стаття оновлена: 2004