Бордун Меланія Дмитрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бордун Меланія  Дмитрівна

БОРДУ́Н Меланія Дмитрівна (17. 07. 1886, с. Хлівчани, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – лютий 1968, м. Самбір Львів. обл.) – педагог, історик. Чл. НТШ (1912). Закін. Львів. ун-т (1912), продовжила навч. у Відні. Належала до істор. школи М. Грушевського. Працювала 1911– 12 штат. працівником б-ки Нац. музею ім. Андрея Шептицького у Львові. Чл. т-ва «Руська академ. поміч» (Львів), жін. гуртка Укр. пед. т-ва ім. Ганни Барвінок (1912), чл. т-ва «Учител. громада». 1914–21 – учителька г-зії сестер Василіянок у Львові, 1921–39 – дир. Ін-ту для дівчат у Перемишлі. Під час 2-ї світ. війни повернулася до Самбора, де була дир. ремісничої кравец. школи, згодом вчителювала в с. Бісковичі Самбір. р-ну. Вивчала побут укр. духовенства під пануванням Польщі в умовах безпосеред. залежності священика від волі місц. дідича, питання неосвіченості сільс. священиків.

Пр.: З життя українського духовенства Львівської греко-католицької єпархії в 2-й пол. 18 ст. // Зап. НТШ. 1912. Т. 109–110.

Літ.: Семчишин Б. Просвітителька і вихователька молоді: До 25-річчя від дня смерті // Самбір. вісті. 1993, 13 берез.; Єдлінська У. Меланія Бордун – людина і педагог (1886–1968) // Укр. ін-т для дівчат у Перемишлі. Дрогобич, 1995; Дядюк М. Участь жінок у діяльності Наукового товариства імені Шевченка: Хронікал.-бібліогр. аспект // З історії НТШ: 3б. доповідей і повідомлень наук. сесій і конф. НТШ у Львові. Л., 1998.

М. С. Дядюк

Стаття оновлена: 2004