Борейко Сергій Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Борейко Сергій Миколайович

БОРЕ́ЙКО Сергій Миколайович (26. 11. 1912, м. Шумськ, нині смт Терноп. обл. – 01. 05. 1988, Львів) – живописець, графік. Батько Д. Борейко. Чл. СХУ (1955). Навч. у Варшав. АМ (1936–39; викл. Т. Прушковський). Після 2-ї світ. війни переїхав до Львова, де працював художником монум. цеху худож.-вироб. комбінату. Творчості Б. притаманна реаліст. манера зображення через експресивне загострення або декор.-площинне узагальнення форми. Учасник обл., респ. та всесоюз. виставок. Персон. – у Львові (1982). Твори зберігаються в музеях Львова.

Тв.: серії «Воїни Великої вітчизняної війни» (1944–45) та «Кримські пейзажі» (1958); «Зустріч Мстислава з Данилом Галицьким» (1951), «Котляревський формує козачий полк у 1812 р.» (1954), «Пісня Карпат», «Діти» (обидва – 1960), «Індустріальний Львів» (1961), «Два покоління», «Руїни фортеці в Білгороді-Дністровському», «Білгород-Дністровський. Фортеця» (усі – 1964), «Натюрморт з народною керамікою» (1967); портрети Л. Кривицької (1947), О. В’ялова (1951), дочки (1956), Р. Туріна (1957), Ф. Бриж (1959), С. Вальницької (1966), С. Караффи–Корбут (1967), А. Труш (1971), Б. Которовича (1977), С. Людкевича, С. Костирка (обидва – 1979).

Літ.: Сергій Борейко. Виставка творів живопису та графіки: Каталог. Л., 1984.

Р. М. Яців

Стаття оновлена: 2004