Боржава - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Боржава

БОРЖА́ВА – річка у Свалявському, Іршавському, Виноградівському та Берегівському районах Закарпатської області, права притока Тиси (басейн Дунаю). Довж. 106 км, пл. бас. 1360 км2. Бере початок із джерел на схилах г. Стій масиву Боржава. У верх. течії має гірський характер, долина подекуди V-подібна, шир. її від 40 до 900 м. У нижній течії Б. тече Закарп. низовиною. Річище дуже звивисте, є острови, в заплаві багато стариць. Шир. річища від 0,6 до 53 м. Похил річки 13 м/км. Осн. притоки: Іршава (права), Солва (ліва). Для водного режиму Б. характерні часті паводки (на березень–серпень припадає бл. 70 % річного стоку), нестійкі літньо-осіння та зимова межень і весняна повінь. Пересічна витрата води 10 м3, каламутність – від 50 до 500 г/м3. Замерзає наприкінці грудня – на поч. січня, скресає в березні. В окремі роки льодоставу не буває. Гідролог. пости побл. смт Довге Іршав. р-ну (від 1946) та с. Шаланки Виноградів. р-ну (від 1960). Річище Б. на окремих ділянках укріплене, в нижній течії споруджено кілька дамб.

Літ: Природа Закарпатської області. Л., 1981.

М. І. Кирилюк

Стаття оновлена: 2004