Борис Ігор Олександрович — Енциклопедія Сучасної України

Борис Ігор Олександрович

БОРИ́С Ігор Олександрович (12. 01. 1952, смт Розділ Дрогоб. обл., нині Микол. р-ну Львів. обл.) – режисер. Засл. діяч мист-в УРСР (1990). Респ. премія ім. М. Островського (1990). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1975; викл. І. Молостова). Працював реж. Запоріз. ТЮГу (1984–86), гол. реж. Івано-Фр. муз.-драм. театру (1986–91), Харків. драм. театру ім. Т. Шевченка (1991– 96). Зрілим роботам Б. властиві оригін. режисер. стиль, глибина тлумачень, поетичність, звернення до нар. філософії.

Вистави: «Ромео і Джульєтта» (1985), «Король Лір» (1991) В. Шекспіра, «Плаха» за Ч. Айтматовим (1987), «Тіні забутих предків» за М. Коцюбинським (1988), «Юда Іскаріот» за Л. Андреєвим (1990; власна композиція), «Украдене щастя» І. Франка (1992), «Маруся Чурай» за Л. Костенко (1994), «Три сестри» А. Чехова (1996).

А. Я. Литко

Статтю оновлено: 2004

Покликання на статтю
А. Я. Литко . Борис Ігор Олександрович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=37101 (дата звернення: 23.04.2021)