БОРИСЕ́НКО Валентин Назарович (02. 05. 1929, с. Озеряни, нині Бобровиц. р-ну Черніг. обл. — 08. 01. 1990, Київ) — скульптор. Батько Лідії та Наталії Борисенків. Народний художник УРСР (1976). Член СХУ (1958). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1978). Закін. Київ. училище декор.-приклад. мистецтва (1947), Львів. ін­ститут декор. та приклад. мистецтва (1953; майстерня І. Севери), де від 1959 й працював: викл., від 1969 — ректор, від 1977 — проф.; 1985–88 — ректор Київ. худож. ін­ституту. Працював у галузі монум. і станк. пластики. Серед творів: монум. памʼятники — І. Франкові у Львові (1964), бійцям Першої кін­ної армії в Олеську на Львівщині (1976; обидва — у спів­авт.), І. Федорову у Львові (1975–77); станкові — «Господар Верховини» (1957), «Орел Карпат» (1960), «Данило Галицький» (1961), триптих «Земля» (1964), «Верховина» (1966), «Урожай» (1969), «Хліб» (1972), «Порт­рет матері» (1982). Брав участь у ви­ставках від 1955; персон. — в Києві (1999, посмертна). Роботи Б. по­значаються романтизмом, екс­пресією, динамічними, великими, напруженими формами. Деяким притаман­на урочистість.