Борисенко Наталія Валентинівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Борисенко Наталія Валентинівна

БОРИСЕ́НКО Наталія Валентинівна (09. 02. 1956, Львів) – майстриня декоративного мистецтва (художній текстиль). Дочка Валентина, сестра Лідії Борисенків, дружина М. Білика. Чл. НСХУ (1987). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1977; викл. І. Боднар, Д. Довбошинський, К. Звіринський), де відтоді працювала викл. каф. худож. текстилю (до 1980); у 1980– 90 – у Творчо-вироб. об’єдн. «Художник»; від 1990 – викл. Київ. центр. палацу творчості дітей та юнацтва, від 1995 – Худож. студії при НСХУ в Києві. Від 1977 – учасниця респ. і всесоюз. виставок. Персон. – в Києві (1995, 1998–99, 2001; спільно з М. Біликом та Л. Борисенко). Роботи зберігаються в Нац. музеї у Львові, Всерос. музеї декор.-приклад. та нар. мист-ва в Москві. 1983 створила гобелен «Черкащина» для Черкас. краєзнав. музею, 1985 – серію гобеленів «Поганство прадавніх слов’ян» для військ. санаторію в Криму, 1987 – сценічну завісу-батик «Весна» для санаторію «Хмільник» у м. Хмільник (Вінн. обл.), 1990 – декор. завісу-батик для Центру реабілітації в Миргороді Полтав. обл. У творах Б. відчутний потяг до монум. ліризму і ритміч. зрівноваженості архітектоніч. композиції. Основою їхнього синтетич. образу є гармонійне поєднання стилізованих фігурат. зображень з рослин. і абстрактно-пластич. побудовами. У поліхром. вишивках – вишук. графізм, прагнення довести зображення до компакт. геом. форм, гра кольор. контрастів на заг. чорному тлі.

Тв.: гобелени – «Танок з рибою», «Спокій», «Море» (усі – 1990); автор. вишивки – «Гори», «Ті, які йдуть» (обидві – 1995), «Між гілками» (1998), триптих «Квіти» (2002), «Ріка життя», «Відблиски місяця» (обидві – 2003).

Літ.: Печенюк Т. Художній текстиль. Львівська школа: Каталог. Л., 1998; Чегусова З. Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен: Альбом-каталог. К., 2002.

З. А. Чегусова

Стаття оновлена: 2004